Анонімний рахунок

Аноні́мний раху́нок — банківський рахунок, який дає право виконувати будь-які операції на рахунку, розпоряджатися коштами його без встановлення банком особистості вимагача. Ототожнення людини, яка має таке право, відбувається з використанням номерів, кодів, паролів. Найбільшого поширення набув нині номерний рахунок, коли його уповноважена особа ідентифікується за допомогою номера, що вказаний у документі, виданому банком клієнту, про факт укладання договору номерного рахунку[1][2].

Анонімні рахунки в Україні

В Україні функціонування анонімних рахунків фізичних осіб–резидентів та нерезидентів було започатковано Національним банком України у 1995 році з метою активного залучення коштів до банківської системи[3].

З 2019 року Постановою Правління НБУ банкам заборонено відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банк відкриває рахунок клієнту лише після здійснення його ідентифікації та верифікації банком[4].

Примітки
  1. Анонімний рахунок // Економічна енциклопедія: у 3 т. Т. 1 : А (абандон) — К (концентрація виробництва) / гол. ред. Б. Д. Гаврилишин. — К. : Видавничий центр «Академія», 2000. — 864 с.
  2. Анонимный счет // Большой юридический словарь / Под ред. А. Я. Сухарева. — 3-е изд., доп. и перераб. — М.: ИНФРА-М, 2007.(рос.)
  3. Єгоричева С. Б. Організація фінансового моніторингу в банках: навч. посіб. / С. Б. Єгоричева. — К., 2014. — С. 179
  4. Постанова Правління НБУ від 27.12.2019 № 162 «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків — резидентів і нерезидентів»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.