Антим (неаполітанський дука)
Антим — неаполітанський дука (801 — бл. 818). Впродовж більшої частини терміну свого правління Антим зберігав незалежність дукату від візантійського патриція Сицилії. Однак, саме під час правління Антима Гаета та Амальфі почали виходити з-під контролю Неаполя.
| Антим | |
|---|---|
| Помер | червень 818 |
| Країна |
 Візантійська імперія |
| Діяльність | аристократ, військовослужбовець |
| Посада | Q21101016? і Дукс (титул) |
На початку правління патрицій Сицилії попросив у Антима допомоги в боротьбі з сарацинськими піратами, які нападали на узбережжя Сицилії, проте дука відмовив у наданні такої допомоги. У 812 грецький адмірал, якого послали боротись із сарацинами, звернувся за допомогою до всіх християнських правителів півдня Італії. Антим знову відмовив у наданні допомоги візантійцям, тоді як мешканці Гаети і Амальфі погодились на це, здобувши таким чином незалежність від неаполітанського дукату.
Джерела
- Gay, Jules. L'Italie méridionale et l'empire Byzantin: Livre I. Burt Franklin: New York, 1904.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.