Антоніо Караннанте

Антоніо Караннанте (італ. Antonio Carannante, нар. 23 червня 1965, Поццуолі) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Антоніо Караннанте
Антоніо Караннанте
Караннанте у складі «Наполі» в сезоні 1984/85
Особисті дані
Народження 23 червня 1965(1965-06-23) (56 років)
  Поццуолі, Італія
Зріст 175 см[1]
Вага 75 кг[1]
Громадянство  Італія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1980—1981 «Наполі»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1981–1987 «Наполі» 40 (0)
1987–1988 →  «Асколі» 29 (2)
1988–1989 «Наполі» 29 (1)
1989–1992 «Лечче» 71 (0)
1992–1994 «П'яченца» 46 (2)
1994–1995 «Авелліно» 22 (3)
1995–1996 «Нола»19 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1984–1986 Італія U-21 6 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2002–2004 «Наполі»(юнаки)
2004–2005 «Наполі»(дубль)
2009 «Неаполіс»
2009–2010 «Неаполіс»(помічник)
2013–2014 «Турріс»(юнаки)
2014–2015 «Гладіатор»
2016 «Гладіатор»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Наполі», з яким став чемпіоном Італії та володарем Кубка Італії і Кубка УЄФА, а також молодіжну збірну Італії.

Клубна кар'єра

Народився 23 червня 1965 року в місті Поццуолі. Вихованець футбольної школи клубу «Наполі». За першу команду дебютував 21 березня 1982 року у матчі Серії А проти «Торіно». Починаючи з сезону 1984/85 років він став стабільно грати за першу команду, зігравши в тому сезоні 17 матчів і 20 в наступному. Через серйозну травму він повністю пропустив сезон 1986/87 років[2], в якому «Наполі» виграв свій титул чемпіона країни та Кубок Італії.

29 вересня 1987 року Караннанте був відданий в оренду до кінця сезону в «Асколі», де і забив свій перший гол в Серії А в матчі проти «Торіно». Після повернення до Неаполя постійно використовувався в сезоні 1988/89 років, в якому неаполітанці посіли друге місце в чемпіонаті і виграли Кубок УЄФА. Наприкінці сезону він був проданий «Лечче» в рамках переходу Марко Бароні в зворотному напрямку[3]. Разом із «червоно-жовтими» він зіграв у двох сезонах Серії А та в одному Серії В, де через нову травму зіграв лише 14 ігор.

У листопаді 1992 року він перейшов до «П'яченци»[4], з якою в першому ж сезоні вийшов в Серію А. У вищому дивізіоні грав на позиції лівого захисника, виходячи поперемінно з Массімо Бріоскі[5].

У 1994 році він перейшов до клубу Серії С1 «Авелліно», з якою вийшов в Серію В, вигравши плей-оф, а завершив ігрову кар'єру у команді «Нола», за яку виступав протягом сезону 1995/96 років в Серії С1. За свою кар'єру він в цілому провів 178 матчів і забив 4 голи в Серії А, 37 матчів і 1 гол у Серії В та 41 матчі і 3 голи У Серії C1.

Виступи за збірну

Протягом 1984—1986 років залучався до складу молодіжної збірної Італії, з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1986 року. Всього на молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру 2002 року, коли почав працювати з юнацькими командами «Наполі»[6], а потім і з молодіжною[6].

Перед сезоном 2009/10 очолив клуб Серії D «Неаполіс»[6], але вже у вересні увійшов до тренерського штабу Еціо Кастеллуччі[7].

З серпня 2013 року став працювати з юнаками клубу «Турріс»[8], а наступного літа він перейшов до «Гладіатора» з Еччеленци[9], де був головним тренером з перервами до 2016 року[10].

Титули і досягнення
«Наполі»: 1986–87
«Наполі»: 1986–87
«Наполі»: 1988–89

Примітки
  1. Panini, ред. (2012). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Vol. 2 (1985-1986). с. 43.
  2. Otto vittorie su otto, la squadra di Bianchi vuole anche la Coppa repubblica.it
  3. Panini, ред. (11). Calciatori ‒ La raccolta completa Panini 1961-2012. Vol. 6 (1989-1990). с. 10.
  4. Rosa 1992—1993 Архівовано 4 ottobre 2012 у Wayback Machine. storiapiacenza1919.it
  5. Rosa 1993—1994 storiapiacenza1919.it
  6. Neapolis panchina affidata a Carannante Архівовано 2013-12-30 у Wayback Machine. calcionapoletano.it
  7. Castellucci affianca Carannante alla guida tecnica del Mugnano Архівовано 30 dicembre 2013 у Wayback Machine. agenziacalcio.it
  8. JUNIORES- Ufficiale: l'allenatore sarà Antonio Carannante Архівовано 2013-08-13 у Wayback Machine. Tuttoturris.com
  9. Campania — Gladiator, è rivoluzione: Bruscolotti diggì e Carannante diesse Notiziariocalcio.com
  10. Gladiator, Carannante: «Meritavamo di più» Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine. Corrieredellosport.it

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.