Антоніо Маура

Антоніо Маура-і-Монтанер (кат. Antoni Maura i Montaner; 2 травня 1853, Пальма, о. Мальорка 13 грудня 1925, Торрелодонес, поблизу Мадрида) іспанський державний діяч, адвокат.

Антоніо Маура
ісп. Antonio Maura
Голова Ради міністрів Іспанії
5 грудня 1903  16 грудня 1904 року
Монарх: Альфонс XIII
Попередник: Раймундо Фернандес Вільяверде
Наступник: Марсело Аскаррага Палмеро
25 січня 1907  21 жовтня 1909 року
Попередник: Антоніо Гонсалес де Агілар-і-Корреа
Наступник: Сехізмундо Морет
22 березня  9 листопада 1918 року
Попередник: Мануель Гарсія Прієто
Наступник: Мануель Гарсія Прієто
15 квітня  20 липня 1919 року
Попередник: Альваро де Фігероа-і-Торрес
Наступник: Хоакін Санчес де Тока Кальво
14 серпня 1921  8 березня 1922 року
Попередник: Мануель Альєндесаласар
Наступник: Хосе Санчес-Герра
 
Ім'я при народженні: ісп. Antonio Maura Montaner
Народження: 2 травня 1853(1853-05-02)[1][2][…]
Пальма, Іспанія[3]
Смерть: 13 грудня 1925(1925-12-13)[1][2] (72 роки)
Торрелодонес, Мадрид, Іспанія
Поховання:
цвинтар Сан-Ісідроd[4] : 
Країна: Іспанія[5]
Освіта: Мадридський університет Комплутенсе
Партія: Liberal-Conservative Partyd і Ліберальна партіяd
Батько: Bartolomé Maura y Gelabertd
Мати: Margarita Montaner Llampayesd
Шлюб: Constancia Gamazod
Діти: Gabriel Maura Gamazod, Miguel Maurad, Honorio Maura Gamazod, Constancia Maura Gamazod, Susana Maura Gamazod і José María Maura Gamazod[6]
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Кар'єра

1881 року був обраний депутатом кортесів від Ліберальної партії, втім 1901 перейшов до Консервативної партії та згодом став її лідером. У 18921895 роках обіймав посаду міністра колоній, 1897 року — міністра юстиції, 1903 — міністра внутрішніх справ. У 1903–04, 1907—1909, 1918, 1919, 1921–22 роках очолював уряд.

Прагнучи зупинити за допомогою політичних маневрів зростання революційного робітничого руху, заснував у 1902 році Інститут соціальних реформ. У 1909 році придушив повстання в Барселоні (відоме як «Трагічний тиждень»). Виступив проти затвердження в Іспанії диктатури Мігеля Прімо де Рівери в 1923 році, оскільки залишався прихильником конституційної монархії.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.