Ануша-хан

Ануша-хан (д/н—1687) хівинський хан у 16631686 роках. Повне ім'я Абу'л-Музаффар Мухаммад Ануша-хан.

Ануша-хан
Помер 1687
Посада Хан
Рід Shaybanidsd
Батько Абулгазі
Діти Khudaydadd і Arang Muhammad Khan

Життєпис

Походив з роду Арабшахів, гілки Шибанідів. Син хівинського хана Абулгазі. 1663 року останній зрікся влади на користь Ануші. Продовжив внутрішнюта зовнішню політику попередника.

Відновив гарні відносини з туркменськими племенами, що погіршувалис яза його батька. 1668 року надіслав листа московському цареві Олексію I. У 1669 намагався відновити торгові та дипломатичні відносини з Московським царством, отрмиавши привілеї для торгівлі в Астрахані, а також пропонуючи перетворити фортецю Караган (півострів Мангишлак) на торгівельний пункт між Московою і Хівою. Він також запропонував московському цареві частину мит в Каратагу в обмін на захист своїх купців від нападів яїцьких козаків і калмиків.

З 1662 року здійснив низку набігів на Бухарське ханство, користуючись протистоянням Абдалазіз-хана з братом Субханкулі, правителем Балху. Напав на область Джуйбар, де панували місцеві ходжи. 1664 року війна з Бухарою поновилася, тримала з перервами до 1680 року. В цей час двічі вдирався до перськогоХорасану, де грабував місто Мешхед.

У період правління Ануші-хана в Хіві було збудовано низку будівель, у тому числі медресе і лазня, відомі під ім'ям Ануша-хана, завершено відновлення каналів Шахабад і Ярмиш.

1683 року Ануша-хан знову почав війну проти бухарського хана, скорситавшись повстанням проти ногового хана субханкулі в області Балх. 1685 року захопив Самарканд. Втім 1686 року Субханкулі-хан відвоював це місто. Того ж року внаслідок змови на чолі із аталиком Адінкулі (з роду мангитів) хана було повалено й осліплено. 1687 року колишній хан помер. Трон перейшов до його сина Худайдад-хана

Джерела

  • Гулямов Я. Г., История орошения Хорезма с древнейших времен до наших дней. Ташкент. 1957
  • История Узбекистана в источниках. Составитель Б. В. Лунин. Ташкент, 1990
  • Alexey Arapov: Die historischen Denkmäler Usbekistans. Taschkent·Samarkand·Buchara·Chiva·Shahrisabz. SMI-ASIA, Taschkent 2016, ISBN 978-9943-17-075-9
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.