Апостол Філіп хрестить ефіопського вельможу

Ян ван Скорель прожив прожив довге для 16 ст. життя, мандрував небезпечним тоді світом і дістався навіть до Палестини, попрацювала при дворі папи римського і повернулась до Утрехта, де була велика його майстерня попри сан священика. Скорель малював картини, брався за інженерні завдання, писав вірші, був археологом-аматором, грав на музичних інструментах. Старий бачив багато лиха і лихих людей. Зрозуміло, що біблія стала для нього важливішою книгою, а служіння церкві навернуло до створення картин біблійної тематики. Одна з них «Апостол Філіп хрестить ефіопського вельможу»

В картині Скорель точно іде за розповіддю у книзі «Діяння святих апосолів». Філіпу явився янгол, що наказав дістатися Гази та покинути Єрусалим. Той зустрів на дорозі візок, в котому їхав зберігач скарбів королеви Кандакії. Цю посаду могла обіймати лише вельможна особа. Навіть в дорозі вельможа перечитував книгу пророка Ісайї, тобто був вже письменним. Трохи здивований апостол не стримався і запитав, чи розуміє подорожній те, що читає. Вельможа не посоромився зізнатися, що не розуміє, бо потребує наставника-тлумача. Тлумачем і став апостол, що розповів про житіє Христа та його мученицьку смерть за гріхи цього тривожного світу. Вже налаштований до віри вельможа зажадав бути хрещеним, що і виконав апостол Філіп, коли обидва дістались води.

Скорель як священик вважав, що таїнство хрещення перелаштовує свідомість особи та залучає її до широкого товариства християн, а кінець кінцем до спасіння душі, головного завдання християнської віри. Тому зібрав у картині всі кращі свої художні знахідки та сподівання. В широкому пейзажі подано дві різні за часом події — це зустріч апостола з візком вельможі на дорозі та сцена самого хрещення. Так в творі відбилися традиції нідерландського живопису того часу. Далі почалися додатки самого художника — струмок ліворуч, дерева повз дороги, розкішна і вигадлива збруя коней, скелі вдаличині з містами та фортечними мурами, котрі можна було побачити тоді в Італії, де мешкав і сам Скорель. Картина вражає світлими, майже святковими кольорами, баченими Скорелем в картинах венеціанських майстрів. Пафос відкриття Світу, нових країн і їх багатої культури перемішаний в картині з різними стилістичними впливами — запізнілим нідерландським відродженням, маньєризмом і враженнями від реальності. При цьому художник і священик намагався не втрачати повчального характеру твору.

Картина походить зі збірок випускника Імператорського харківського універитету Аркадія Алфьорова (1818-1890).

Приналежність картини нідерландській школі не викликала сумнівів. Невпевненість була лише з атрибуцією — картину виконав сам Ян ван Скорель чи над нею працювали і учні. Експертну оцінку дав працівник Державного Ермітажу М. В. Доброклонський[1], головний охоронець малюнків західноєропейських художників в музеї. Виправлена також і назва. Відбулося хрещення не євнуха, а за біблією ефіопського вельможі.

• Картинна галерея
• Харківський художній музей
• Ранній нідерландський живопис
• Мабюз(Ян Госсарт)
• Венеціанська школа
• Північний маньєризм

• Харківський державний музей образотворчого мистецтва. Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1960.
• Гос. Єрмитаж. «Западноевропейская живопись», каталог № 2, Л, «Искусство», 1981
• Харківський художній музей. 200 років колекції : альбом. – Х. :Фоліо, 2005. – 167 с. : іл.

1. • Харківський державний музей образотворчого мистецтва. Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1960.