Аргентинська революція

Аргентинська революція — офіційне найменування перевороту в Аргентині, який встановив військову диктатуру. В результаті перевороту був повалений президент Артуро Артуро Умберто Ільїя. Переворот стався 28 червня 1966 року. На відміну від колишніх переворотів, лідери «аргентинської революції» позиціонували свій режим не як тимчасовий («до відновлення порядку»), а навпаки, мала намір встановити нову політичну систему, відомої пізніше як «авторитарна бюрократична держава».

Генерали Хуан Карлос Онганіа, Марсело Льовінгстон і Алехандро Лануссе, які послідовно змінювали один одного як диктатори «аргентинської революції», де-факто займали пост президента Аргентини.

«Революція» не досягла поставлених цілей, в країні зберігався високий рівень насильства, а між керівниками «революції» практично відразу виникли суперечки. В результаті один одного послідовно змінили, в ході внутрішніх бунтів, три військових диктатори: Хуан Карлос Онганіа (1966—1970), Роберто Марсело Льовінгстон (1970—1971) і Алехандро Агустін Лануссе (1971—1973).

Під загрозою народного повстання в 1973 р диктатура організувала вибори, дозволивши брати участь в них пероністам, хоча і заборонивши виставляти кандидатуру самому Хуану Домінго Перону. Переміг на виборах кандидат від пероністів Ектор Х. Кампора з 49,53 % голосів. Через півтора місяця Кампора подав у відставку, щоб дозволити провести нові вільні вибори, на яких Перон переміг з 62% голосів.