Арзнинська ГЕС

Арзнинська ГЕС — гідроелектростанція у Вірменії. Знаходячись між Аргельською ГЕС та Канакерською ГЕС, входить до складу дериваційного каскаду на ресурсі із озера Севан, яке дренується річкою Раздан (ліва притока Араксу, котрий в свою чергу є правою притокою Кури, що тече до Каспійського моря).

Арзнинська ГЕС
40°17′ пн. ш. 44°35′ сх. д.
Країна	Вірменія
Стан	діюча
Річка	Севан
Каскад	Севано-Разданський каскад
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів	1956
Основні характеристики
Установлена потужність	70,6  МВт
Середнє річне виробництво	80  млн кВт·год
Тип ГЕС	дериваційна
Розрахований напір	118  м
Характеристики обладнання
Тип турбін	Френсіс
Кількість та марка турбін	3 Voith
Витрата через турбіни	23,7  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів	3 Siemens Schukker
Потужність гідроагрегатів	3х23,5  МВт
Основні споруди
Тип греблі	бетонна гравітаційна
ЛЕП	110
Власник	РусГідро
ідентифікатори і посилання
Арзнинська ГЕС
Мапа
Арзнинська ГЕС у Вікісховищі

У межах проекту на Раздані за допомогою бетонної гравітаційної греблі створили невелике водосховище з об'ємом 150 тис. м³. Звідси по правобережжю прокладена дериваційна траса Арзнинської ГЕС, яка складається з двох каналів загальною довжиною 3,8 км (з двома акведуками) та двох тунелів загальною довжиною 4,1 км. Далі через напірний водовід завдовжки 350 метрів та напірну шахту глибиною 100 метрів ресурс подається до підземного машинного залу.

Основне обладнання станції становлять чотири турбіни типу Френсіс потужністю по 23,5 МВт, які використовують напір у 118 метрів.

За проектом річний виробіток електроенергії на станції мав становити 300 млн кВт-год електроенергії на рік. Втім, це досягалось використанням природних запасів озера Севан, що призвело до стрімкого зниження його рівня. На тлі спроб відновити озеро наразі Арзнинська ГЕС продукує лише 80 млн кВт-год електроенергії на рік.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.[1]