Аркадій (Карпинський)
Єпископ Аркадій (в миру Аркадій Костянтинович Карпинський; 26 січня 1851, Новоград-Волинський — †17 (30) серпня 1913, Новгородська губернія) — український релігійний та освітній діяч у Російській імперії, Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої). Християнський місіонер у Киргизстані та Узбекистані. Ректор Могилівської духовної семінарії.
| Єпископ Аркадій | |
.jpeg.webp) | |
| Альма-матер: | Волинська православна богословська академія |
|---|---|
| Діяльність: | священник |
| Ім'я при народженні: | Аркадій Костянтинович Карпинський |
| Народження: | 26 січня 1851 Україна Новоград-Волинський |
| Смерть: | 17 (30) серпня 1913 (62 роки) Новгородська губернія |
| Чернецтво: | 20 березня 1893 |
| Єп. хіротонія: | 6 жовтня 1896 |
Життєпис
Народився в сім'ї священика. Навчався в Дерманському духовному училищі.
1873 — закінчив Волинську духовну семінарію; 28 червня 1877 — закінчив Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов'я.
Мав право викладати в будь-якій духовній семінарії зі ступенем магістра.
1879–1889 — викладав катехізис та літургіку (у 1881–1885 географію) у 3-4 класах Клеванського (колишнього Дерманського) духовного училища.
У вересні 1879 — влаштував гуртожиток для єпархіально-коштних учнів, 1 листопада 1879 відкрив лікарню для учнів, поповнив бібліотеку. За клопотання викладачів Клеванського духовного училища від 10 вересня 1881 А. К. Карпинському оголошена подяка, затверджена резолюцією архієпископа Волинського Димитрія (Муретова).
1879 — наказом Сенату затверджений у чині надвірного радника, у 1883 — Колезький радник, у 1887 — статський радник.
1884—1889 — голова будівничого комітету Клеванського духовного училища. У 1888 влаштував при училищі храм.
На початку 1887 — став удівцем.
Указом Синоду від 5 вересня 1889 — призначений на посаду інспектора Могилівської духовної семінарії, одночасно викладав Священне Писання у 5-му класі семінарії.
1891—1893 — ректор Могилівської духовної семінарії.
20 березня 1893 — пострижений у чернецтво з іменем «Аркадій» на честь преподобного Аркадія Константинопольського. 21 березня рукопокладений в ієродиякони, 25 березня — в ієромонаха.
20 березня — 6 вересня 1893 — член Могилівської єпархіальної училищної ради, 25 жовтня 1893 — травень 1895 — голова ради.
Рішенням Синоду 6 вересня [1893]] призначений ректором Волинської духовної семінарії, але через місяць затверджений ректором Могилевської духовної семінарії.
17 жовтня зведений у сан архімандрита й очолив Єпархіальну училищну раду.
26 травня 1895 — ректор Новгородської духовної семінарії. З 14 червня — настоятель Антонієва Римлянина монастиря. Виконував обов'язки цензора Новгородських єпархіальних відомостей. Був товаришем голови ради Новгородського єпархіального братства св.. Софії.
16 вересня 1896 — призначений єпископом Балахнінським, вікарієм Нижньогородської єпархії, настоятелем нижньогородського Печерського монастиря.
Був головою Нижньогородської єпархіальної училищної ради, нижньогородських єпархіальних братств св. хреста та св. благовірного княза Георгія.
9 листопада 1897 — єпископ Туркестанський та Ташкентський.
19 травня 1898 — 22 лютого 1903 — дійсний член імператорського Палестинського товариства.
11 листопада 1901 — голова Туркестанського єпархіального комітету Православного місіонерського товариства.
На прохання єпископа Аркадія, Синод дозволив корінним жителям краю, мусульманам відвідувати в їхніх національних костюмах православні храми під час богослужінь.
Стараннями Аркадія в єпархії було відкрито 22 нових приходи, 20 приходських шкіл, облаштований чоловічий Ісик-Кульський монастир.
19 вересня 1901 — жіноча Ташкентська Миколаївська община отримала статут гуртожитного монастиря — першої в Туркестані жіночої обителі.
18 грудня 1902 — єпископ Рязанський та Зарайський.
Під час російсько-японської війни виступав ініціатором збору коштів на потреби фронту.
У липні 1906 звільнений від управління єпархією на 2 місяці у зв'язку із хворобою. 1 жовтня відпустка була продовжена на місяць. Наказом Синоду від 3 листопада 1906 звільнений на покій до Валдайського Іверського монастиря.
Помер 17 серпня у Валдайському Іверському монастирі.