Арнальдо Тамайо Мендес

Арнальдо Тамайо Мендес народився 29 січня 1942 року в Гуантанамо. Ріс сиротою. Закінчив Технологічний інститут ім. Повстанської армії (Гавана)та Кубинську академію ВПС і став пілотом кубинських ВВС. Відібрано учасником радянської програми «Інтеркосмос» 1 березня 1978 року. Запасним космонавтом був Хосе Армандо Лопес Фалькон.

Скафандр Тамайо. Музей Революції (Гавана)

Стартував разом з Юрієм Романенко на кораблі «Союз-38» 18 вересня 1980 року о 19:11 UTC[1]. Після стикування зі станцією «Салют-6» Тамайо і Романенко провели експерименти з метою з'ясування причин синдрому адаптації в космосі. Зробивши навколо Землі 124 обороту (7 діб 20 годин і 43 хвилини), Тамайо і Романенко приземлилися вночі в 180 км від Джезказгану.

Пізніше Тамайо став директором Товариства військово-патріотичного освіти SEPMI, кубинського аналога ДОСААФ і бойскаутів. Незабаром йому було присвоєно звання бригадного генерала, і він був призначений директором з міжнародних справ кубинських ВВС.

Пізніше зайняв посаду начальника Управління зовнішніх зносин Міністерства Революційних збройних сил Республіки Куба.

Дружина — Майра Лобайна. Діти — Орландо (1968) та Арнальдо (1970).

• Герой Куби (26 вересня 1980 року);
• Герой Радянського Союзу з врученням медалі «Золота зірка» (26 вересня 1980 року);
• «Орден Леніна» (СРСР, 26 вересня 1980 року);
• Національний орден «Плайя-Хірон» (Куба, 26 вересня 1980 року);
• Орден Дружби (Росія, 20 січня 2011 року);
• Медаль «За заслуги в освоєнні космосу» (12 квітня 2011 року).

• Список космонавтів і астронавтів

• Тамайо Мендес
• Арнальдо Тамайо та інші кубинські авіатори^{[недоступне посилання з лютого 2019]}(ісп.)
• Перший кубинець в Космосі (Revista Bohemia)(ісп.)