Артем'єв Микола Андрійович

Закінчив Санкт-Петербурзьке імператорське технічне училище, де познайомився зі своїм викладачем — відомим російським ученим Миколою Жуковським.

В 1895 закінчив Московське вище технічне училище.

З 1900 Артем'єв — перший викладач, згодом професор, електротехніки на механічному відділі Київського політехнічного інституту. Очолював кафедру електротехніки в 1901–1911 роках. Запрошений до Київського політехнічного інституту за рекомендацією Миколи Жуковського. В 1911 Артем'єв на знак протесту проти столипінської реакції залишив Київський політехнічний інститут.

1902 створив першу в Київському політехнічному інституті електротехнічну лабораторію і став її завідувачем.

1909 опублікував підручник з електротехніки, написаний на основі прочитаних ним лекцій.

1911—15 працював у Харкові, де за його проектом споруджено центральну електростанцію і електричну мережу міста.

Після Жовтневого перевороту працював у Сільськогосподарській академії імені Тімірязєва, а з 1931 — одночасно у Всесоюзному інституті механізації і електрифікації сільського господарства, де провадив науково-дослідні роботи по електрифікації сільського господарства.

Електротехнічну освіту здобув у Технічній вищій школі (Берлін). Читав загальний курс електротехніки для студентів 3-го курсу трьох відділень Київського політехнічного інституту, а також спеціальний курс для 4-го курсу механічного відділення. Виїздив із студентами механічного відділення, які спеціалізувалися з електротехніки, для ознайомлення з електричними уставами в Берліні, Дрездені, Нюрнбергу, Цюриху, Бурхдорфі та інших містах Німеччини і Швейцарії.

Провадив серйозну наукову роботу, зокрема розробив новий спосіб захисту людини від високої напруги, про що доповів у Берліні на засіданні Спілки німецьких електротехніків; відповідну статтю потім опубліковано в Elektrotechnische Zeitschrift.

Розробив проекти, за якими в Києві споруджено центральну електростанцію і прокладено міську електромережу.

Належав до найбільш демократично налаштованої групи професорів. 1911 з політичних мотивів пішов у відставку на знак протесту проти звільнення деканів трьох відділень Київського політехнічного інституту.

• 1911–1914 — головний інженер Харківського міського управління,
• 1915–1918 — керівник об'єднання електричних станцій в Петрограді,
• 1917–1948 — професор Тимірязєвської сільськогосподарської академії.

Артем'єв — винахідник захисного костюма від високої напруги, електростатичного телефону, синхронізатора коротких імпульсів, автор ряду наукових праць.

• Предохранительная сетка // Электричество. — 1903. — № 9—11.
• Определение деталей машин и влияние напряжения на размеры. — К., 1904.
• Определение размеров динамомашин и влияние напряжения на размеры // Известия Киевского политехнического института. — 1905. — № 1.
• Курс общей электротехники. — К., 1907.
• Курс общей электротехники, читанный в 1907–1908 годах в Киевском Политехническом Институте. — К., 1908.
• Проблемы энерговоздействия на рост растений. — М., 1936.
• Электроаппаратура в быту // Электричество. — 1936. — № 7.

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Каменева В. О. З історії розвитку електротехнічного факультету КПІ. В кн.: Нариси з історії техніки, в. 5. К., 1958.
• Шенфер К. И. К 75-летию проф. Н. А. Артемьева // Электричество. — 1946. — № 4.
• Каменєва В. О. Микола Андрійович Артем'єв. — К., 1960.
• Каменева В. А. Русский электротехник. — М., 1972.
• Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 255.
• Хто є хто: Довідник. Професори Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». — К.:Освіта, 1998. — 155.

• Сенько В. І. Артем'єв Микола Андрійович // Енциклопедія Сучасної України. — Т. 1. — К., 2001. — С. 671.