Архієпархія Клермона

Архієпа́рхія Клермо́на (лат. Archidioecesis Claromontana) — архієпархія Римо-католицької церкви з центром у місті Клермон-Ферран, Франція. Архієпархія Клермона поширює свою юрисдикцію на територію департаменту Пюї-де-Дом. До митрополії Клермона входять єпархії Ле-Пюї-ан-Веле, Мулена, Сен-Флура. Кафедральним собором архієпархії Клермона є церква Вознесіння Діви Марії.

Архієпархія Клермона
Archidioecesis Claromontana
Собор Вознесіння Діви Марії, Клермон-Ферран, Франція
Обряд Латинський
Країна Франція
Головне місто Клермон-Ферран
Дата заснування III століття
Площа єпархії 8 016 км²
Населення єпархії 604 266 осіб
Офіційний сайт catholique-clermont.cef.fr
 Архієпархія Клермона у Вікісховищі
Герб архієпархії Клермона
Вітраж святого Намація, Собор Пресвятої Діви Марії, Клермон, Франція

Історія

Єпархія Оверні була заснована у III столітті. Первинно єпархія Оверні входила до складу митрополії Буржа. За легендою єпископом єпархії Оверні був святий Австремоній.

У XI та XII століттях єпархія Оверні мала важливе значення в історії католицької церкви. Єпархію кілька разів відвідували римські папи. 1095 року Овернь відвідав папа Урбан II, 1106 року — Пасхалій II, 1120 — Калікст II, 1130 — Іннокентій II та 1164 року — Олександр III.

Наприкінці XII століття єпархія Оверні почала називатись єпархією Клермона.

9 липня 1317 року єпархія Клермона передала частину своєї території новій єпархії Сен-Флура.

29 листопада 1801 року після конкордату з Францією територія єпархії Клермона була збільшена за рахунок ліквідованої єпархії Ле-Пюї-ан-Веле.

27 липня 1817 року єпархія Клермона передала частину своєї території єпархії Мулена.

26 жовтня 1822 року була відновлена єпархія Ле-Пюї-ан-Веле, яка виділилась із єпархії Клермона.

16 грудня 2002 року єпархія Клермона була зведена в ранг архієпархії.

Ординарії архієпархії
  • єпископ святий Австремоній (III–IV століття);
  • єпископ святий Урбік;
  • єпископ Легоній;
  • єпископ святий Іллідій (384);
  • єпископ святий Непоціан;
  • єпископ святий Артемій
  • єпископ святий Венеранд (? — 423);
  • єпископ святий Рустик;
  • єпископ святий Намацій;
  • єпископ Епархій;
  • єпископ святий Сидоній Аполлінарій (471–486);
  • єпископ Абрункул;
  • єпископ святий Євфрасій Клермонський (491–515);
  • єпископ Аполлінарій II;
  • єпископ святий Квінціан (523);
  • єпископ святий Галл I (525–551);
  • єпископ Кавтін (554–572);
  • єпископ святий Авіт (572–594);
  • єпископ святий Цезарій (627);
  • єпископ Августин (625)
  • єпископ святий Галл II (650);
  • єпископ святий Генезій (662);
  • єпископ Гіроїнд;
  • єпископ Фелікс;
  • єпископ Гарівальд;
  • єпископ святий Преєкт (676);
  • єпископ святий Авіт II (676–691);
  • єпископ святий Боніт (623–710);
  • єпископ Нордеберт;
  • єпископ Прокул;
  • єпископ Стефан I (761);
  • єпископ Адеберт (785);
  • єпископ Бернуїн (811);
  • єпископ святий Стабілій (823–860);
  • єпископ Сігон (863);
  • єпископ Егільмар Клермонський (875–891) ;
  • єпископ Адалард (910);
  • єпископ Арнольд (912);
  • єпископ Бернард;
  • єпископ Стефан II (942–984) ;
  • єпископ Бегон (980–1010);
  • єпископ Стефан III (1010–1014) ;
  • єпископ Стефан IV (1014–1025);
  • єпископ Ренкон (1030–1053);
  • єпископ Стефан V де Поліньяк (1053–1073);
  • єпископ Гільйом де Шамальєр (1073–1077);
  • єпископ Дюранд (1077–1095);
  • єпископ Гільйом де Баффі (1096–1103);
  • єпископ П'єр Ру (1104–1111);
  • єпископ Емерік (1111–1150);
  • єпископ Стефан VI де Меркер (1151–1169);
  • єпископ Понс де Поліньяк (1170–1189);
  • єпископ Жільбер (1190–1195);
  • єпископ Робер д'Овернь (1195–1227);
  • єпископ Юг де ла Тур дю Пен (1227–1249);
  • єпископ Гі де ла Тур дю Пен (1250–1286);
  • єпископ Емар де Кро (1286–1297);
  • єпископ Жан Еселен (1298–1301);
  • єпископ П'єр де Кро (1302–1304);
  • єпископ Обер Еселен де Монтегю (1307–1328);
  • єпископ Арно Роже де Комменж (1328–1336);
  • єпископ Раймон д'Аспе (1336–1340);
  • єпископ Козімо Етьєн Обер (1340–1342) — обраний папою римським під іменем Іннокентія VI;
  • єпископ П'єр Андре (1342–1349);
  • єпископ П'єр д'Егрефей (1349–1357);
  • єпископ Жан де Мелло (1357–1376);
  • єпископ Анрі де Ла Тур (1376–1415);
  • єпископ Мартен Гуж де Шарпень (1415 −1444);
  • єпископ Жак де Комборн (1445–1474);
  • єпископ Антуан Аллеман (1475–1476);
  • єпископ Карл I де Бурбон (1476–1488);
  • єпископ Карл II де Бурбон (1489–1504);
  • єпископ Жак д'Амбуаз (1505–1516);
  • єпископ Тома Дюпра (1517–1528);
  • єпископ Гійом Дюпра (1529–1560);
  • єпископ Бернардо Сальв'яті (1561–1567);
  • єпископ Антуан де Сен-Нектер (1567–1584);
  • єпископ Франсуа де Ла Рошфуко (1585–1609);
  • єпископ Антуан Роз (1609–1614);
  • єпископ Жоакім д'Естен (1614–1650);
  • єпископ Луї д'Естен (1650–1664);
  • єпископ Жільбер де Вені д'Арбуз (1664–1682);
  • єпископ Мішель де Кастаньє;
  • єпископ Клод II де Сен-Жорж (1684–1687);
  • єпископ Франсуа Бошар де Сарон (1687–1715);
  • єпископ Луї де Бальзак Ільє д'Антраг (1716–1717);
  • єпископ Жан-Батіст Массійон (1717–1742);
  • єпископ Франсуа-Марі Ле Местр де Ла Герлей (1743–1775);
  • єпископ Франсуа де Бональ (1776–1800);
  • єпископ Жан-Франсуа Пер'є (1791–1802);
  • єпископ Шарль-Антуан-Анрі Дю Валк де Дамп'єр (1802–1833);
  • єпископ Луї-Шарль Ферон (1833–1879);
  • єпископ Жан-П'єр Буайє (1879–1892);
  • єпископ П'єр-Марі Бельмон (1893–1921);
  • єпископ Жан-Франсуа-Етьєн Марна (1921–1932);
  • єпископ Габріель-Еммануель-Жозеф Піге (1933–1952);
  • єпископ П'єр-Абель-Луї Шаппо де Ла Шаноні (1953–1973);
  • єпископ Жан Луї Жозеф Дардель (1974–1995);
  • архієпископ Іполит Симон (1996 — дотепер);

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.