Асагао

Асагао (Asagao, яп. 朝顔) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

«Асагао»
朝顔
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «Вакатаке»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф Ishikawajima у Токіо
Закладено	14 березня 1922
Спущено на воду	4 листопада 1922
Введено в експлуатацію	10 травня 1923
На службі	1923 – 1945
Виведений зі складу флоту	30 листопада 1945
Статус	в 1947 пішов на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	900
Довжина	85,3 м
Ширина	7,9 м
Осадка	2,5 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 3 парові котла
Потужність	21500 к.с. (16 МВт)
Швидкість	36 вузлів
Дальність плавання	3 000 миль (5 600 км) на швидкості 15 вузлів
Екіпаж	110
Озброєння
Артилерія	3 (3×1) × 120-мм / 45 калібрів гармат Тип 3
Торпедно-мінне озброєння	4 (2х2) × 533-мм торпедних апаратів 20 мін
Зенітне озброєння	2 × 7,7-мм кулеметів

Корабель, який став п’ятим серед есмінців типу «Вакатаке», спорудили у 1923 році на верфі Ishikawajima у Токіо.

У серпні 1937 року на тлі початку Другої японо-китайської війни Асагао задіяли у операції з вивозу японських громадян із кількох міст південного Китаю (Фучжоу, Амой, Шаньтоу, Гуанчжоу). У травні 1938-го Асагао брав участь в операції проти порту Амой (Сямень), розташованого біля південного входу до Тайванської протоки. Всього тут задіяли загін із 1 важкого крейсера, 4 легких крейсерів та 10 есмінців, проведені яким бомбардування допомогли десанту морських піхотинців оволодіти Амоєм за дві доби.

В 1941 – 1942 роках Асагао пройшов модернізацію, під час якої одну з трьох (центральну) гармату головного калібру демонтували, а на її місці розмістили дві строєні установки 25-мм зенітних автоматів. Також демонтували кормовий торпедний апарат, натомість встановили 4 бомбоскидачі та стелажі для 36 глибинних бомб.

На момент вступу Японії у Другу світову війну Асагао відносився до 32-ї дивізії ескадрених міноносців, яка підпорядковувалась військово-морському округу Чінкай (Chinkai Guard District), призначеному для операцій в районі корейського узбережжя.[1]

21 – 26 січня 1942-го Асагао та 2 інші есмінці дивізії і легкий крейсер супроводили з японського порту Муцуре до Мако (важлива база на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки) 19 транспортів, які перевозили війська для майбутнього десанту на схід Яви.

17 – 20 лютого 1942-го Асагао та ще один есмінець охороняли на переході з Муцуре до Мако 8 транспортів, більшість з яких перевозила підрозділи, призначені для подальшого транспортування у Бірму.

10 квітня 1942-го Асагао перевели до 13-ї дивізії, яку в свою чергу включили до 1-го ескортного дивізіону Флоту Південно-західної зони (створений для контролю над окупованими територіями Південно-Східної Азії). 21 – 26 квітня есмінець супроводив конвой між Муцуре та Мако, після чого до кінця вересня охороняв конвої на трасі між Мако та Кап-Сен-Жак (наразі Вунгтау на півдні В’єтнаму). В цей же період Асагао двічі пройшов з Кап-Сен-Жак до Сінгапуру та назад, а один раз супроводжував конвой по круговому маршруту між Мако і Манілою. 30 вересня – 6 жовтня есмінець провів конвой з Мако до японського порту Моджі, а потім став на доковий ремонт у Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю).

З 30 жовтня 1942 по 3 січня 1943 Асагао охороняв комунікацію між Японією (Муцуре, Моджі) та Мако, потім 9 – 28 січня 1943-го пройшов з конвоями із району Формози до Кап-Сен-Жак та назад, а 8 – 12 лютого прослідував до Сасебо (обернене до Східнокитайського моря узбережжя Кюсю), де став на черговий ремонт, який тривав майже до кінця березня.

3 – 8 квітня 1943-го Асагао ескортував конвой з Моджі до Такао (наразі Гаосюн на Тайвані), після чого протягом двох з половиною місяців виконував завдання на сході Нідерландської Ост-Індії та заході Мікронезії. З 15 квітня по  1 липня есмінець пройшов з конвоями по маршруту Такао – Маніла – Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів) – удруге Маніла – удруге Палау – Балікпапан (центр нафтовидобутку на сході Борнео) – утретє Палау – утретє Маніла – Такао.

Протягом липня – першої декади жовтня 1943-го Асагао знову водив конвої між Формозою (Такао, Мако) та Моджі, а з 30 серпня по 18 вересня пройшов із ескортною функцією по круговому маршруту між Формозою та Кап-Сен-Жак. 12 жовтня есмінець знову рушив до Кап-Сен-Жак, 25 – 27 жовтня супроводжував конвой звідси майже до самого Сінгапуру, а після чого 4 – 11 листопада прослідував до Такао. 24 – 27 листопада Асагао охороняв конвой з Кіруну (наразі Цзілун на Тайвані) до Моджі, після чого майже до кінця грудня проходив черговий ремонт у Майдзуру.

29 грудня 1943 – 13 січня 1944 Асагао ескортував конвої з Моджі через Такао до Кап-Сен-Жак. 21 січня Асагао узяв на буксир та привів до бухти Камрань (центральна частина узбережжя В’єтнаму) есмінець «Амацукадзе», який 16 січня був торпедований підводним човном та полишений екіпажом, після чого дрейфував кілька діб, допоки не був виявлений японським літаком. 23 січня Асагао повів пошкоджений есмінець на буксирі до Кап-Сен-Жак і 29 січня вже на підході до останнього передав «Амацукадзе» двом французьким буксирам.

У лютому 1944-го Асагао перейшов з В’єтнаму до Такао, після чого охороняв конвої TAMO-07 (Такао – Моджі, втім, Асагао супроводжував його лише на початковому етапі 29 лютого – 2 березня), MOTA-07 (Моджі – Такао, а у цьому випадку есмінець зустрів конвой на завершальному етапі та ескортував його 4 – 5 березня), «Нісі-Мацу №1»/TAPA-04 (7 – 14 березня прослідував з Такао до розташованого на заході Каролінських островів важливого транспортного хабу Палау, втім, на підході до пункту призначення Асагао відокремився та ще два дні провадив околицях Палау протичовновий пошук), PATA-05 (Палау – Такао, 17 – 18 березня лише на початковому етапі), PATA-06 (Палау – Такао, 24 – 31 березня), TASA-16 (вийшов 3 квітня з Такао до порту Самах на Хайнані, при цьому 8 квітня на підході до зазначеного острова Асагао відокремився та провів протичовновий пошук, після чого 9 квітня прибув і інший хайнаньський порт Юлін), YUTA-04 (Юлін – Такао, 10 – 15 квітня), SATA-17 (лише 16 – 18 квітня на завершальній ділянці шляху до Такао). 20 – 27 квітня Асагао прослідував до Японії у складі охорони конвою TAMO-17, причому есмінець у підсумку відокремився та зайшов до Сасебо, де на кораблі провели короткостроковий ремонт.  

3 – 7 травня 1944-го Асагао перейшов з Сасебо до Такао, одночасно приймаючи участь в охороні конвою HI-61 (прямував з Моджі до Сінгапура). Далі есмінець продовжив свою діяльність у Південно-Східній Азії та ескортував конвої MI-03 (прямував з Моджі до Маніли, при цьому Асагао охороняв його лише 7 – 10 травня), TE-05 (Моджі – Хайнань, Асагао так само супроводжував його лише незначну ділянку шляху з 10 по 13 травня), TAMO-19A (Кірун – Моджі, 16 – 19 травня). Після цього есмінець ще раз відвідав Майдзуру з метою ремонту та перебував там з 20 травня по 9 червня.

11 червня 1944-го розпочався черговий похід Асагао до Південно-Східної Азії. Певний час есмінець слідував разом з конвоєм MI-07, який прямував з Моджі до Мірі (центр нафтовидобутку на північно-західному узбережжі Борнео), але 17 червня відокремився та зайшов до Кіруну. Далі Асагао охороняв TAMA-21A (Такао – Маніла, 21 – 25 червня), MATA-24 (прямував до Такао, проте Асагао слідував з ним лише на початковому етапі з 26  по 28 червня, а потім рушив назад до Маніли), HI-67 (30 червня – 1 липня есмінець виходив, щоб зустріти та довести його до Маніли).

3 – 7 липня 1944-го Асагао провів конвой MAYU-04 з Маніли до порту Юлін. Тут він потрапив у тайфун та 9 липня був викинутий на риф. Спроби знятись звідти тривалий час не приносили успіху і лише 13 - 25 вересня за допомогою кабельного судна «Sonjo Maru» вдалось стягнути есмінець на глибоку воду та привести його на буксирі в Юлін, де корабель пройшов аварійний ремонт. 15 жовтня – 1  листопада Асагао здійснив перехід з Юліна до Моджі, приймаючи при цьому участь у ескортуванні конвоїва YUTA-12 та HOMO-01, а потім з 5 по 24 листопада проходив ремонт у Майдзуру.

30 листопада 1944-го Асагао повів до Південно-Східної Азії конвой MI-29, при цьому вже 2 грудня підводний човен потопив два транспорти з його складу, разом з якими загинуло біля 2400 військовослужбовців та моряків. 14 – 23 січня 1945-го есмінець супроводив з Такао до Японії конвой TAMO-37, а 25 січня Асагао прибув до Майдзуру та більше місяця проходив тут ремонт.

Станом на квітень 1945-го Асагао перебував у Внутрішньому Японському морі та використовувався як плавбаза для патрульних катерів та тральщиків. Наприкінці того ж місяця він опинився в районі Шанхаю та 26 – 28 квітня супроводжував звідси до Моджі конвой SHIMO-03.

28 липня 1945-го під час потужних авіаударів по Куре есмінець отримав певні пошкодження.

22 серпня 1945-го, вже після оголошення про капітуляцію Японії, Асагао в протоці Канмон (розділяє острови Хонсю та Кюсю) підірвався на міні та зазнав важких пошкоджень.

В листопаді 1945-го корабель виключили зі списків флоту, а в 1947 – 1948 розібрали на метал.[2]