Атака (шахи)

З розвитком шахової думки поняття атаки переосмислювалося. Вільгельм Стейніц розглядав атаку як засіб реалізації досягнутої переваги. Вона повинна була завершувати інші наступальні дії — ініціативу, позиційний тиск, обмеження рухливості фігур суперника. Звідси концепція Стейніца: той, хто має перевагу, зобов'язаний атакувати. Той же, хто захищається, не має такого права, оскільки його позиція ще більш погіршиться.

Сучасна шахова теорія трактує поняття атаки ширше. В низці випадків атака — не результат всієї стратегії, а лише засіб боротьби, необхідний для отримання тих чи інших позиційних переваг. Часто атака не завершує партію, а лише починає нову стадію боротьби заради досягнення переваги.

Таким чином, головну мету атаки вбачають не в знищенні сил супротивника, а в досягненні реальної позиційної переваги.

Успішність атаки залежить від багатьох позиційних чинників:

• наявність відкритих ліній,
• активне розташування фігур,
• перевага в силах на атакованій ділянці дошки,
• наявність у суперника на дошці слабких пунктів та інші.

Основними видами атаки є:

• пішакова. Її різновид — атака пішакової меншості.
• фігурна,
• комбінована - спільна атака фігур та пішаків,
• динамічна,
• пов'язана з жертвою матеріалу.

Об'єкти для атак бувають різноманітні, але особливо важливим є король. При здійсненні атаки на нього враховують його розташування відносно короля атакувальної сторони: при односторонніх рокіровках атаку здійснюють переважно фігурами, при різнобічних — пішаками, на застряглого в центрі короля, позбавленого можливості сховатися на фланзі, здійснюють комбіновану атаку.

Об'єктами нападу при флангових атаках можуть бути слабкості в позиції суперника, а також висячі фігури.

Проте не лише центр та фланги бувають об'єктами для атаки, але й окремі слабкі пункти і навіть рухомі об'єкти.

Перенесення атаки з різних об'єктів на короля суперника нерідко служить способом реалізації позиційної переваги. Наприклад позиційна перевага в центрі дозволяє почати флангову атаку на короля супротивника. Іноді такому перенесенню атаки сприяють слабкості в пішаковому прикритті короля, що виникли на ранній стадії партії.

Термін «атака» вживається в шаховій літературі і в значення «варіант». наприклад атака Макса Ланге в захисті двох коней, атака Панова в захисті Каро-Канн. Більш того, «атакою» названо «неправильний» дебют 1. g4 — атака Гроба.

Німцович — Капабланка
Петербург, 1914

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Напіввідкриті лінії «а» та «b» сприяють здійсненню масованої флангової атаки чорних.

У позиції на діаграмі з партії Німцович — Капабланка [1] чорні програють пішака. Однак завдяки напіввідкритим лініям на ферзевому фланзі вони мають можливість здійснити флангову атаку.

19... Ла8

20. а4 К: d2

21. Ф: d2 Фс4

22. Лfd1 Леb8

23. Фе3 Лb4

24. Фg5 Cd4+

25. Kph1 Лab8

26. Л: d4

вимушене через загрозу 26... C:c3

26... Ф: d4

27. Лd1 Фс4

28. h4 Л: b2

і білі незабаром здалися.

• Таль М.Н.,Дамський Я.В., В огонь атаки, М., 1978
• Шахматы : энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 23. — 624 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3.

* Полювання на короля в центрі  (рос.)