Ашот-Саргіс Арцруні
Ашот-Саргіс Арцруні (*Աշոտ-Սարգիս Արծրունի, між 874 та 878 роками — 13 листопада 903) — 3-й ішхан Васпуракана від 887 до 903 року.
| Ашот-Саргіс Арцруні | |
|---|---|
| ішхан Васпуракана | |
| Початок правління: | 887 |
| Кінець правління: | 903 |
|
| |
| Попередник: | Деренік Арцруні |
| Наступник: |
Гагік II Арцруні Гурген II Арцруні |
|
| |
| Дата народження: | між 874 та 878 роками |
| Дата смерті: | 13 листопада 903 |
| Дружина: | Седа |
| Династія: | Арцруніди |
| Батько: | Деренік Арцруні |
| Мати: | Софія Багратуні |
Життєпис
Походив з династії Арцрунідів. Старший син ішхана Григора-Дереніката Софії Багратуні. Народився між 874 та 878 роками. Наприкінці 886 року або на початку 887 року загинув його батько. Регентом малолітнього ішхана Ашота-Саргіса стає його родич Гагік Абу-Мірван Арцруні. Останній намагався усунути Ашота-Саргіса та інших його братів від влади. Водночас посилити вплив у Васпуракані. Для цього оженив Ашота на своїй доньці.
Лише у 896 році Ашот-Саргіс за допомогою Мухаммада Афшин, еміра Азербайджану, зміг позбутися регентства. Водночас він вимушений був визнати зверхність Афшина. Натомість вступив у конфлікт з вірменським царем Смбатом I, з яким встановлено мир у 898 році. За допомогою Афшина зумів відновити кордони Васпуракану, протистоячи іншим вірменським володарям.
У 901 році дипломатичними засобами домігся виходу аббасидських військ з Васпуракану. Того ж року підтримав царя Смбата I в поході проти Сюнікського князівства, отримавши на дяку Нахіджеван. Помер у 903 році. Його владу успадкували брати Гагік II та Гурген II.
Родина
Дружина — Седа, донька Гагік Абу-Мірвана
дітей не було
Джерела
- Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990, p. 102—103.
- Jean-Michel Thierry, " Indépendance retrouvée: royaume du Nord et royaume du Sud (ixe — xie siècle) — Le royaume du Sud: le Vaspourakan ", dans Gérard Dédéyan (dir.), Histoire du peuple arménien, Toulouse, Privat, 2007 (1re éd. 1982) [détail des éditions] (ISBN 978-2-7089-6874-5), p. 274—296.