Баалшиллем І

Наймовірніше був сином царя Ятанмілку. Відомий з фінікійського напису, знайденого в селищі Бустан еш-Шейх, де знаходився храм бога Ешмуна. Ймовірно, мусив поступитися частиною влади «мужам Сідону» — найповажнішими представниками міської громади, що водночас представляли торговельну верхівку міста. Посів трон, як зазначається в написі, зі згоди сами них. Це заклала основу фактичному пануванню в місті торгівельної олігархії.

Цей цар домігся від персів безпрецедентної поступки — дозволу карбувати власну монету. При чому як дрібну — срібну, так згодом і більш поширену — бронзову. На сьогодні більшість відомих монет цього сідонського царя є подвійні сіклі.

Ймовірно мав значну підтримку при перському царському дворі Артаксеркса I. На початку 440-х років до н. е. становище в Передній Азії було нестабільним. Напевне, це дозволило Баалшиллему І захопити Тір, що підтвердив цар.

Завдяки карбуванню монети Сідон зміцнив свій статус головного торговельного і фінансового центру усього Східного Середземномор'я. Невдовзі Арвад і Тір наслідували Сідона в карбуванні монети. На відміну від сусідів — тірян, що віддавали перевагу торгівлі з власними колоніями, сідонські купці за енергійної підтримки Баалшиллема І зосередили в своїх руках обмін із грецьким світом, що відкривало перед ними ширші можливості — і економічні, і політичні.

Панував Баалшиллем І за різними відомостями до 440 або 424 року до н. е. Остання дата є більш слушною. Йому спадкував син Абдемон.

• Bunnens G. L'histoire événementielle Partim Orient // Handbuch der Orientalistik: Der Nahe und Mittlere Osten / Krings V. — BRILL, 1995. — P. 234. — ISBN 978-9-0041-0068-8.
• Elayi J. An Updated Chronology of the Reigns of Phoenician Kings during the Persian Period (539—333 BCE)//Transeuphratène. — P., 2006. — № 32. — P. 11—43.