Бабаєв Володимир Миколайович

Володимир Миколайович Бабаєв
Народився 10 січня 1952(1952-01-10) (70 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР →  Україна
Діяльність футболіст
Alma mater Харківський національний університет будівництва та архітектури
Галузь будівництво, державне управління
Заклад Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова
Посада ректор ХНУМГ ім. О. М. Бекетова
Звання професор (2005)
Ступінь кандидат технічних наук (1991), доктор наук державного управління (2005)
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого I ступеня
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
Державна премія України в галузі архітектури
Заслужений будівельник України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Пам'ятна відзнака на честь 100-річчя Національної академії наук України (2018)

Баба́єв Володи́мир Микола́йович (нар. 10 січня 1952, Харків) — фахівець у галузі будівництва, державного управління, академік Міжнародної інженерної академії (2010)[1], академік Академії будівництва України (2011)[1], перший віце-президент Інженерної академії України (2013), «Заслужений будівельник України» (1997), Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1999), державний службовець ІІІ рангу (2009), член Ради Північно-Східного наукового центру України (2011), Почесний професор інституту ім. Мечникова (2012), Почесний громадянин м. Богодухова (2008), м. Первомайська (2008), м. Лозова Харківської області (укр.). (2016), відмінник освіти України (2019), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (укр.). (2020) та м. Харкова (2010)[1].

Біографія

Народився Володимир Миколайович Бабаєв 10 січня 1952 р. у Харкові[2].

Родина

Батько — Микола Антонович Бабаєв, працював слюсарем-електрозварником на Харківському електромеханічному заводі. Мати — Олександра Тихонівна Бабаєва (Самойлова), працювала галтувальницею на Харківському велосипедному заводі.

Навчання

Під час навчання у загальноосвітній школі № 72 м. Харкова захопився футболом, яким згодом почав займатися професійно.

У 1960 р. увійшов до складу футбольної команди, з 15 років грав у складі юнацької збірної УРСР, а згодом — у командах майстрів «Торпедо» ХТЗ та «Металіст» Харків[3].

1970—1975 рр. — студент факультету Промислового та цивільного будівництва Харківського інженерно-будівельного інституту[3].

Діяльність

1975 р. — майстер зміни, виконувач обов'язків заступника начальника формувального цеху № 2 Домобудівельного комбінату № 1 комбінату «Харківжитлобуд».

1975—1976 рр. — виконувач обов'язків заступника начальника формувального цеху Домобудівельного комбінату № 1 комбінату «Харківжитлобуд».

1976—1978 рр. — служба у лавах Радянської Армії.

1978—1981 рр. — начальник формувального цеху № 1 Домобудівельного комбінату № 1 комбінату «Харківжитлобуд».

1981—1984 рр. — головний інженер заводу «Буддеталь» Домобудівельного комбінату № 1 комбінату «Харківжитлобуд».

1984 р. (січень — жовтень) — головний інженер будівельного управління «Машбуд-1» тресту «Промбуд-2».

1984—1986 рр. — інструктор відділу будівництва і міського господарства Харківського міського комітету Комуністичної партії України (КПУ).

1986—1988 рр. — завідувач відділу будівництва і міського господарства Харківського міського комітету КПУ.

1988—1989 рр. — заступник завідувача соціально-економічного відділу Харківського міського комітету КПУ.

1989—1990 рр. — інструктор Харківського обласного комітету КПУ.

У 1986 р. та 1990 р. обирався депутатом Харківської міської ради ХІ та ХІІ скликань.

1991—1995 рр. — заступник начальника промислового виробництва, головний інженер, перший заступник Генерального директора Проєктно-промислового будівельного об'єднання ХДБК-1.

1995—1997 рр. — начальник головного управління (ГУ) містобудування і архітектури виконавчого комітету Харківської міської ради[2].

1997—1998 рр. — заступник міського голови , начальник ГУ містобудування та архітектури виконкому Харківської міськради[2].

1998—2005 рр. — перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Харківської міськради[2].

1999 р. — захищає кандидатську дисертацію зі спеціальності 05.23.08 — технологія промислового та цивільного будівництва.

Призначений членом Міжвідомчої державної комісії з питань реформування житлово-комунального господарства України[4].

У 2000 р. В. М. Бабаєв розпочав науково-викладацьку діяльність у Харківській державній академії міського господарства (нині — ХНУМГ ім. О. М. Бекетова) на посаді доцента кафедри містобудування[1].

Обраний головою Харківської обласної федерації футболу.

2002 р. — присвоєно вчене звання доцента.

У 2003 р. — призначений членом Міжвідомчої робочої групи з питань фінансування проєктів місцевого розвитку без надання державної гарантії, призначений членом колегії Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України (згодом — Міністерства регіонального розвитку та будівництва України).

2004 р. — захищає докторську дисертацію зі спеціальності 25.00.04 — місцеве самоврядування.

2005 р. — призначений на посаду завідувача кафедри управління проєктами в міському господарстві і будівництві Харківської національної академії міського господарства.

2005—2011 рр. — перший заступник голови Харківської обласної державної адміністрації[1].

Очолював Харківську обласну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

2010 р. — член Міжвідомчої комісії з питань створення джерела нейтронів[1].

Із 2011 року і дотепер обіймає посаду ректору Харківської національної академії міського господарства (нині — ХНУМГ ім. О. М. Бекетова)[2].

19 грудня 2018 року колектив Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова затвердив кандидатуру В. М. Бабаєва на другий термін на посаді ректора Університету[2].

2020 р. — депутат Харківської обласної ради VIII скликання (укр.).

2021 р. — обран головою Ради ректорів закладів вищої освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації Харківського регіону. (укр.).

Науково-педагогічна діяльність

Тематика наукових інтересів В. М. Бабаєва: будівництво; модернізація та енергореставрація житлових будинків великопанельного домобудівництва перших масових серій; впровадження енергозберігаючих технологій та матеріалів у житлово-комунальному господарстві та будівництві. Наукові дослідження веде у напрямах: ефективність муніципального управління, зокрема міськими агломераціями та великими містами; проблеми регіонального розвитку, державної регіональної політики, проведення адміністративної і територіальної реформ в Україні; реформування житлово-комунального сектора Харкова, області та України; методологія та інструментарій проєктного менеджменту; підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації інженерно-технічного і керівного складу для комунальних підприємств.

У різні роки Володимир Миколайович був обраний членом спеціалізованих вчених рад: Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, входить до складу редакційних колегій таких наукових видань: «Комунальне господарство міст» (відповідальний редактор), «Світлотехніка та електроенергетика» (голова редакційної ради), «Экология и промышленность» (член спілки журналістів), «Энергетика. Энергосбережение. Энергоаудит» (голова редакційної ради) та ін.

Список опублікованих праць В. М. Бабаєва див. у розділі «Посилання».

Будівельник

Працював на Харківському ДБК-1, де пройшов шлях від майстра зміни до першого заступника генерального директора.

На державній службі

Із 2005 — перший заступник голови Харківської ОДА, працював над розвитком промислових гігантів Харкова та області, паливно-енергетичного комплексу, об'єктів транспорту та зв'язку, житлово-комунального господарства (реконструкція систем теплопостачання у м. Первомайському, смт. Ківшарівці, смт. Краснопавлівці), соціальної інфраструктури (будівництво та оснащення сучасних спортивних залів для шкіл у Сахновщинському, Золочівському, Богодухівському районах; будівництво лікарень у м. Богодухові, м. Дергачі, м. Чугуєві, м. Ізюмі, смт. Дворічній).

Обіймаючи з липня 2005 р. посаду голови Харківської обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, Володимир Миколайович очолював штаби з ліквідації надзвичайних ситуацій різного ступеню складності, що виникали на території області (у м. Ізюмі, м. Лозовій, м. Куп'янську та м. Первомайському), брав активну участь у ліквідації Алчевської трагедії (січень — лютий 2006)[1].

Очолював Харківську обласну робочу групу з підготовки заходів щодо проведення адміністративно-територіальної реформи (2005—2006 рр.), Харківський регіональний комітет з економічних реформ (2010—2011 рр.). Ініціював створення міністерства, яке б опікувалося питаннями регіонального розвитку та державної регіональної політики (було створене у 2010 р. як Міністерство регіонального розвитку та будівництва України).

Публікації

Автор та співавтор понад 370 наукових праць. Серед них:

  • 30 монографій;
  • понад 280 наукових статей і тез доповідейй. Деякі з них опубліковано у зарубіжних виданнях;
  • 42 навчально-методичних видань;
  • 21 винаходу.

Список наукових праць доктора державного управління, професора Бабаєва Володимира Миколайовича див. у розділі "Посилання".

Нагороди

Ордени

Повний кавалер ордена «За заслуги» ІІІ, ІІ, І ступенів (2004 р., 2007 р., 2009 р.)

Орден «Інженерна Слава» за видатні заслуги перед Міжнародним науково-інженерним товариством (2011 р.)

Орден «Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого» ІІІ, ІІ, І ступенів (1999 р., 2003 р., 2006 р.)

Орден «Різдво Христове» ІV ступеня (2000 р.)

Орден «Преподобного Нестора Літописця» ІІ ступеня (2004 р.)

Орден «Преподобного Іллі Муромця» ІІІ ступеня (2007 р.)

Ювілейний орден на честь 1020-річчя Хрещення Русі (2009 р.)

Орден «Святого великомученика Георгія Побєдоносця» (2011 р.)

Медалі:

«60 років Збройних сил СРСР» (1978 р.)

«Покровитель місць народної пам’яті» Республіки Польща (2010 р.)

Ювілейна медаль «Харківський собор – 10 років» І ступеня (2002 р.)

«Святителя Мелетія Архієпископа Харківського» ІІ ступеня (2013 р.)

«Святого Володимира» (2016 р.)

Почесні звання:

«Ветеран праці ДБК-1» (1995 р.)

«Заслужений будівельник України» (1997 р.)

Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1999 р.)

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2020 р.)

Почесний професор ХНАМГ (2008 р.)

Почесний громадянин м. Первомайський Харківської області (2008 р.)

Почесний громадянин м. Богодухова Харківської області (2008 р.)

Почесний громадянин м. Харкова (2010 р.)

Почесний громадянин м. Лозова (2016 р.)

Почесний професор інститута ім. І. І. Мечникова (2012 р.)

Почесні знаки:

Відмінник освіти України (2019 р.)

Почесний знак Федерації профспілок України «За розвиток соціального партнерства» (2019 р.)

Почесні грамоти:

Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2003 р.)

Почесна грамота Верховної Ради України (2004 р.)

Почесна грамота Міністерства з питань надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (2008 р.)

Почесна грамота Міністерства освіти і науки України (2013 р.)

Почесна грамота Харківської міської ради за вагомий особистий внесок у соціально-економічний розвиток міста, місцевого самоврядування (2009 р.)

Почесна грамота IV Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2013» (2013 р.)

Почесна грамота VI Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти – 2015» (2015 р.)

Грамота Харківської обласної державної адміністрації (2007 р.)

Грамота Харківської обласної ради (2007 р.)

Грамота Іоанна Павла ІІ (2009 р.)

Почесний диплом лауреата «За розробку та упровадження системи забезпечення якості освітньої діяльності вищого навчального закладу на платформі BUSINESS STUDIO» (2016 р.)

Відзнаки:

Нагороджений іменним годинником від харківської футбольної громадськості з нагоди 100-річчя харківського футболу (2008 р.)

Почесна відзнака Харківської обласної ради «Слобожанська слава» (2012 р.)

Подяка IV Національної виставки-презентації «Інноватика в сучасній освіті» (2012 р.)

Пам’ятна відзнака НАН України на честь 100-річчя Національної академії наук України (2018 р.)

Примітки
  1. Бабаєв Володимир Миколайович // Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова: ректорський вимір: біобібліогр. покажчик / Наукова бібліотека Харків. нац. ун-ту міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова ; [редкол.: В. М. Бабаєв (відп. ред.), Л. М. Шутенко, Н. О. Євсюкова та ін. ; упоряд.: Н. Б. Давидова, В. О. Статкус, О. М. Штангей, Н. П. Тріпутіна]. — Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017. — С. 140—157. — (Видатні імена та події).
  2. Шушківський А. І. Бабаєв Володимир Миколайович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — С. 626. — ISBN 978-966-02-4458-0.
  3. Бабаев Владимир Николаевич // Ректоры. Почётные граждане города Харькова / [сост.: О. П. Воловник, П. В. Воловник]. — Харків: Издательский Дом ЖЗЛ: Харківська книжкова фабрика Глобус, 2014. — С. 7–122. — (Современная ЖЗЛ Харьковщины. Кн. 10).
  4. Бабаєв Володимир Миколайович // Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова: монографія / [керівник вид. проекту В. М. Бабаєв ; редкол.: Л. М. Шутенко, Г. В. Стадник, Т. П. Єлісеєва та ін.]. — Харків: Золоті сторінки, 2012. — С. 493—495.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.