Базис (політологія)

Базис — основна маса членів політичної партії, корпорації, товариства тощо, у протилежність елітам. У такому значенні цей термін використовується, наприклад, в англійській і німецькій (наприклад, «party base», «Parteibasis») мовах[1].

Термін народ є окремим випадком цього поняття. Необхідність в більш широкому понятті виникає там, де важливу роль відіграє ієрархічність побудови людського суспільства, із збереженням основних властивостей для кожного з рівнів ієрархії. Наприклад, в деяких роботах передбачається, що закріплена в конституціях більшості демократичних держав роль народу, як суверенної носія вищої державної влади, що має аналоги і на інших рівнях суспільної ієрархії. Але сказати про це без введення терміна типу «базис» неможливо: не можна говорити «народ партії» або «народ стану».[2]

Термін «базис» в зазначеному сенсі не слід плутати з терміном «базис і надбудова» в історичному матеріалізмі.

Примітки
  1. Niedermayer O. 2000. Modernisierung von Wahlkämpfen als Funktionsentleerung der Parteibasis. Niedermayer O., Westle B. (Hrsg.) Partizipation und Demokratie. Festschrift für Max Kaase. Wiesbaden.
  2. С. Я. Куриц, В. П. Воробьев. Болезни Государства. Диагностика патологий системы государственного управления и конституционного права. Издание второе, исправленное и дополненное, 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.