Байка про космічне яйце

«Байка про космічне яйце» (серб. Скаска о космичком јајету, 1992) — драма сербського письменника Зорана Стефановича, в діалозі з п'єсами Семюела Беккета.

Байка про космічне яйце
Скаска о космичком јајету
Жанр драма
Автор Зоран Стефанович
Мова сербська
Написано 1992
Опубліковано 1995

Драма отримала дуже позитивну оцінку зі сторони вітчизняної та зарубіжної критики. Неодноразово публікувалася в друкованому та електронному вигляді. Переклади: македонський, англійський, французький (1992), румунський (2000), український (2010), російський (2011).

Дійові особи
  • Перший;
  • Друга

Із рецензій
  • «Імунітет на Беккета здобувається його ретельним вивченням. Це може зайняти трохи часу, але Стефанович вирішив процес ефективно й ефектно скоротити, знайти найкоротший шлях, який разом з тим не позбавить від креативності. З декількох п'єс Беккета він зробив нову, за всіма показниками постмодернізму зовсім свою й автохтонну драму. Він говорить про те, що носить Беккетові драми в собі, але не говорить прямо, — це мусив сам письменник сказати в іншому місці й при іншій нагоді — що людське життя наймелодраматичніше з усіх мелодрам. (...) Стефанович знову написав одну ненаписану драму, не пограбувавши його ні в чому, а лише додавши, при чому лише найкращу комбінацію вже існуючого, іронію, оптимістичну дистанцію і те, чого основному авторові не вистачає — гумор. (...)» — Дубравка Кнежевич (післямова книги Слов'янський Орфей та інші драми, Белград, 1995)[1]
  • «(Письменник) вносить в місцеву театральну рутину нетиповий (читай нереалістичний) експеримент, схильну до фантастики й гротеску чуттєвість, яка полонить багатошаровістю й численними значеннєвими площинами.» — Ілля Бакич (журнал Време, Белград 1995)[2]
  • «(Очевидним є) існування багатошарового інтелектуального дискурсу, відмінної театральної естетики, а також опори на традицію, яка в історії театру була найвибагливішою.» — Петар Груїчич (рецензія книги Слов'янський Орфей та інші драми, 1995)[3]
  • «Поетика Зорана Стефановича є абсолютно диспартною на нашому літературному просторі. (...) Він не фотографує, він оформлює. Він не бере занадто багато із дійсності, але й те, що запозичає, слугує йому як матеріал для пошуків сутності людини і явищ.» — Володимир Стаменкович (рецензія рукопису книги Слов'янський Орфей та інші драми, 1995)[4]

Примітки
  1. Kнежевич, Дубравка. На захист розмаїття: Післямова книги «Слов'янський Орфей та інші драми» Зорана Стефановича. Белград, 1995.
  2. Бакић, Илија. «Књига нове осећајности: «Словенски Орфеј» Зоран Стефановић, издавач Знак Сагите, Београд, 1995.», Време, Београд, 18. 9. 1995.
  3. Грујичић, Петар. Приказ књиге «Словенски Орфеј и друге драме» Зорана Стефановића, Пројекат Растко, 2002.
  4. Стаменковић, Владимир. Рецензія рукопису книги Слов'янський Орфей та інші драми Зорана Стефановича, 1995.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.