Балада № 1 (Шопен)

Балада № 1, соль мінор, op. 23 — перша з 4 балад для фортепіано Фридерика Шопена. Вона була написана в 1835–1836. Балада присвячена барону Штокгаузену (Stockhausen). Існує припущення, що була натхнена поемою Міцкевича «Конрад Валленрод»[2].

Балада № 1
початок балади, рукопис
Композитор	Фридерик Шопен
Каталог	23[1], C 2[1] і B 66[1]
Видано	1836
Тональність	соль мінор
Інструментування	фортепіано

В одному з листів Р. Шуман згадував, що якось сказав Шопену про те, що «ця робота ближча до його генію», на що автор відповів йому, що «радий чути це», оскільки теж її дуже любить і дорожить нею[3]. На відміну від інших балад, написаних повністю в розмірі 6/8, ця балада починається у розмірі 4/4, закінчується в 2/2, а більша її частина іде в розмірі 6/4.

Серед піаністів, які записали цей твір — Володимир Горовиць, Олексій Султанов, Альфред Корто, Артур Рубінштейн, Мауріціо Полліні, Кристіан Циммерман і Еміль Гілельс.