Бангкок-Мару

Бангкок-Мару спорудили в 1938 році на верфі Mitsubishi Shipbuilding у Кобе на замовлення компанії Osaka Shosen, яка поставила його на свій рейс до Сайгону (наразі в’єтнамський Хошимін) та Бангкоку.

15 серпня 1941-го судно реквізували для потреб Імперського флоту Японії та переобладнали у допоміжний легкий крейсер. Роботи провели до 12 жовтня на верфі Ujina Zosen у Хіросімі, при цьому Бангкок-Мару озброїли чотирма 120-мм гарматами і одним 7,7-мм зенітним кулеметом. Також корабель міг приймати для подальшої постановки 500 мін.

4 грудня 1941-го, ще до початку бойових дій, Бангкок-Мару розпочав постановку захисних мінних загороджень в протоці Бунго (відділяє Кюсю та Сікоку). Виходи з цією метою тривали з певною періодичністю до кінця місяця.

Майже весь 1942 рік Бангкок-Мару ніс службу біля східного узбережжя Японії, базуючись на порти Саєкі (північно-східне завершення Кюсю), Сукумо та Сусакі (південне та східне узбережжя Сікоку), Кусімото (південне завершення півострова Кії на острові Хоншу).

20—21 квітня 1942-го корабель спробували залучити до огляду радянського судна «Ангарстрой», проте через погані погодні умови Бангкок-Мару не зміг знайти об’єкт.

27 серпня неподалік від Саєкі Бангкок-Мару зіткнувся з підводним човном I-8, при цьому обидва кораблі зазнали тільки незначних пошкоджень.

Важка битва за острів Гуадалканал, яка тривала з початку серпня 1942-го, змушувала японське командування перекидати сюди підкріплення. 10 грудня 1942-го Бангкок-Мару, маючи на борту бійців 7-го батальйону морської піхоти ВМБ Йокосука, вийшов у складі конвою з Йокосуки на Трук (створена ще до війни потужна база ВМФ на Каролінських островах). На Труці Бангкок-Мару відокремився від конвою та попрямував далі на південь до Рабаулу – головної передової бази японців у архіпелазі Бісмарку, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. 22 грудня корабель прибув у Рабаул, де розвантажився та рушив назад до Японії, досягнувши Саєкі 7 січня 1943-го.

28 лютого 1943-го Бангкок-Мару, маючи на борту бійців 7-го батальйону морської піхоти ВМБ Сасебо, вийшов у складі конвою з Йокосуки на Трук, куди прибув 8 березня. 12 березня частина конвою рушила далі на острови Гілберта, де японці створювали базу на атолі Тарава (в листопаді 1943-го за неї відбудеться важка битва). 17 березня конвой прибув на Тараву, а 20 числа вирушив у зворотній шлях до Японії, досягнувши Саєкі 2 квітня.

4 травня Бангкок-Мару, маючи на борту 1200 військовослужбовців Імперської армії зі складу 1-ї бойової групи південних морів, вийшов із Йокосуки у складі чергового конвою. 12 травня загін прибув на Трук, звідки Бангкок-Мару в супроводі есмінця «|Ікадзучі» рушив 16 травня до островів Гілберта.

У другій половині дня 20 травня 1943-го в районі на південний схід від атолу Джалуїт (Маршалові острови) кораблі перестрів американський підводний човен USS Pollack, який випустив по Бангкок-Мару 4 торпеди і досяг кількох влучань. Уражений корабель затонув, при цьому загинуло 496 осіб. Порятунок інших окрім «Ікадзучі» також здійснював переобладнаний мисливець за підводними човнами Kyo Maru No. 7. Вцілілих доправили до атолу Джалуїт, де вони увійшли до складу гарнізону.[1][2]