Баранець (міфічна рослина)

Баранець, Овочевий агнець Татарії, Єдуха (лат. Agnus scythicus or Planta Tartarica Barometz) — міфічна рослина, що плодоносить вівцями.

Зображення баранця у «Svenska Familj-Journalen»

Будова

Згідно з легендою вівці були приєднані до рослини пуповиною і пасуться біля неї. Коли закінчується трава навколо — рослина гине.

Походження

Ймовірним прототипом цієї міфічної рослини була бавовна, яку в Європі не знали. Геродот описував дерево з Індії плоди якого схожі на шерсть вівці.[1]

В єврейському фольклорі зустрічається схожа тварина Єдуха (ידוע‬, ידעוני‬, чи אַדְנֵי הַשָׂדֵה‬). Вважалося, що кістки цієї рослини можна використовувати для ворожіння. За іншою версією Єдуха має форму людини, з'єднаної з рослиною пуповиною. Вона убиває усіх, хто підходить близько.[2]

В літературі

Сер Томас Браун згадує баранця (Boramez) у третьому томі «Pseudodoxia Epidemica» (укр. Помилки і заблуди).[3]

Ефраїм Чамберз (Ephraim Chambers) у «Cyclopædia» описує, що ця рослина схожа на вівцю.[4]

У книзі «The Vegetable Lamb of Tartary» (1887) Генрі Лі (Henry Lee) надає детальний опис рослини, що має кістки, м'ясо та кров. Вівці за його текстом їстівні і смакують як мед. А вовки — єдині хижаки, що їдять рослину.[5]

Дід Чарльза Дарвіна Еразм Дарвін присвятив вірші баранцю в збірці «The Botanic Garden» (1781).

Описаний Борхесом у «Книзі вигаданих істот», як рослину, що своєю формою нагадує вкритого золотавим пушком баранця.[6]

В ботаніці

Науковці дали біномінальну назву папороті Cibotium barometz через волохаті ризоми, що схожі на овець з міфу про «Овочевого агнеця Татарії»,. [7]

Галерея
  • З дитячої книги Фредеріка Бертуха (Friedrich Justin Bertuch)
  • Зображення плодів бавовни у вигляді овець
  • Ілюстрація 17 ст
  • З книги «The Vegetable Lamb of Tartary»
  • Баранець в Саду Едемському


Примітки
  1. Herodotus. History. pp. Book III.
  2. Yeduah. Creature Codex. Процитовано 21 липня 2018.
  3. Thomas Browne (1658). Pseudodoxia Epidemica, Or, Enquiries Into Very Many Received Tenents, and Commonly Presumed Truths. 3 (4 ed.). London: Edward Dod. p. 227. Retrieved 26 March 2018.
  4. Ephraim Chambers; George Lewis Scott; John Hill, eds. (1753). A supplement to Mr. Chambers's cyclopædia: or, universal dictionary of arts and sciences. In two volumes. 1. London: Book-sellers. Agnus scythicus, p. AGN-AGO. Retrieved 25 March 2018.
  5. Lee, Henry (1887). The Vegetable Lamb of Tartary. London: Sampson Low, Marston, Searle, & Rivington. p. 2.
  6. Хорхе Луїс Борхес «Книга вигаданих істот», переклад з ісп. Сергія Борщевського — Львів. Видавництво Старого Лева, 2017—240 с. — С. 19
  7. Large, Mark F.; John E. Braggins (2004). Tree Ferns. Portland, Oregon: Timber Press, Incorporated. p. 360. ISBN 978-0-88192-630-9.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.