Барбашини
Барбашини — руський, а потім московський князівський рід, який належав до династії Рюриковичів. Походив із Суздальської землі, був занесений до Бархатної книги. Згас у кінці XVI століття.
Історія роду
Рід Барбашиних уперше згадується наприкінці XV століття. Родоначальником роду був князь Іван Олександрович Барбаш Глазатий-Шуйський, який був правнуком суздальсько-нижегородського князя Семена Дмитровича[1]. Іван Олександрович був воєводою великого князя Івана ІІІ. У Івана Олександровича було троє синів: Михайло (постельничий Івана ІІІ), Володимир та Іван. Іван Іванович Барбашин (помер 1541 року) був воєначальником, командував військами у війнах з Казанським ханством і Великим князівством Литовським.
У Івана Івановича Барбашина було п'ятеро синів, з яких найвідомішим був Василь — воєвода Івана IV, учасник Лівонської війни.
Рід вигас наприкінці XVI століття. Останньою його представницею була княжна Марфа Василівна Барбашина [2](померла 1633 року), яка була одружена з князем Володимиром Тимофійовичем Долгоруким.
Найвідоміші представники
- Іван Іванович Барбашин (помер 1541 року) — воєвода Василя III та Івана IV, ближній боярин, новгород-сіверський намісник.
- Василь Іванович Барбашин (роки народження і смерті невідомі) — воєвода та опричник Івана IV, учасник Лівонської війни.
Примітки
- Н. Новиков. Родословная книга князей и дворян Российских и выезжих (Бархатная книга). В 2-х частях. Часть I. Тип: Университетская тип. 1787 г. Род князей Барбашиных. стр. 71-72.
- А.Б. Лобанов-Ростовский. Русская родословная книга. Том I. Изд.второе. СПб., Типогр. А.С. Суворина. 1895 г. Князья Барбашины. стр. 35.
Джерела
- А.Б. Лобанов-Ростовский. Русская родословная книга. Том I. Изд.второе. СПб., Типогр. А.С. Суворина. 1895 г. Князья Барбашины. стр. 35.
- Н. Новиков. Родословная книга князей и дворян Российских и выезжих (Бархатная книга). В 2-х частях. Часть I. Тип: Университетская тип. 1787 г. Род князей Барбашиных. стр. 71-72.
- Барбашины // Энциклопедический лексикон, 1835, изд. Плюшара, т. IV, стр. 320.