Барвінок цвів і зеленів

Вірш написаний 14 вересня 1860 року в Петербурзі.

Автограф з присвятою «Н. Я. Макарову. На пам’ять 14 сентября» містится в «Більшій книжці».

В деяких виданнях цю присвяту друкували як назву твору.

В шеститомному «Повному зібранні творів Тараса Шевченка» назву подано за першим рядком – «Барвінок цвів і зеленів», оскільки зміст вірша безпосередньо пов’язаний не з Н. Макаровим , а з Л. Полусмаковую.

Інший автограф під назвою «Л.[икері], текст якого за винятком назви, не відрізняється від тексту «Більшої книжки», зберігається в Російському державному архіві літератури і мистецтва (Москва).

В автографі «Більшої книжки» під присвятою «Н. Я. Макарову» знаходиться густо закреслене слово.

Обидва автографи датовано 14 вересня 1860, Петербург.

Вірш вперше надруковано в журналі «Основа»[1].

Вірш «Барвінок цвів і зеленів» написано під враженням розриву поета з нареченою Л. Полусмаковою.

Н. Я. Макарову
на пам’ять 14 сентября

Барвінок цвів і зеленів,
Слався, розстилався;
Та недосвіт передсвітом
В садочок укрався.

Потоптав веселі квіти,
Побив... Поморозив...
Шкода того барвіночка
Й недосвіта[2] шкода!

• Шевченківський словник у двох томах. Том перший.- К.- 1976.- С. 57.
• Тарас Шевченко. Твори в п’яти томах. Том другий.- К.- Дніпро, 1970.- С. 353