Барон Кінросс

Барон Кінросс з Гласклуна в графстві Haddington — спадковий титул у системі Перства Сполученого Королівства. Він був створений 15 липня 1902 року для шотландського юриста Джона Бальфура (1837—1905), ліберального політика та лорда-голови сесійного суду. Його онук, Патрік Бальфур, 3-й барон Кінросс (1904—1976), був істориком та журналістом. Станом на 2010 рік носієм титулу був племінник останнього, Крістофер Патрік Бальфур, 5-й барон Кінросс (нар. 1949), який успадковував титул батька в 1985 році.

Джон Патрік Дуглас Бальфур, 3-й барон Кінросс

Барони Кінросс
Список баронів Кінросс
Ім'я Роки правління Титул Примітки
Джон Блер Бальфур[1]

(11 липня 1837 — 22 січня 1905)

 1902 — 1905 1-й барон Кінросс Другий син преподобного Пітера Бальфура (1794 — 1862).

Депутат Палати громад від Клакманнана та Кінросса (1880 — 1899).

Генеральний соліситор Шотландії (1880 — 1881).

Лорд-адвокат (1881 — 1885, 1886, 1892 — 1895).

Лорд голова Сесійного суду (1899 — 1905)

Патрік Бальфур[2]

(23 квітня 1870 — 28 липня 1939)

 1905 — 1939 2-й барон Кінросс Єдиний син попереднього від першого шлюбу
Джон Патрік Дуглас Бальфур[3]

(25 червня 1904 — 4 червня 1976)

 1939 — 1976 3-й барон Кінросс Старший син попереднього
Девід Ендрю Бальфур[4]

(29 березня 1906 — 20 липня 1985)

 1976 — 1985 4-й барон Кінросс Молодший брат попереднього
Крістофер Патрік Бальфур[5]

(нар. 1 жовтня 1949)

 1985 — даний час 5-й барон Кінросс Єдиний син попереднього від другого шлюбу
Алан Ієн Бальфур[6]

(нар. 4 квітня 1978)

 Спадкоємець титулу, вельмишановний Старший син попереднього

Див. також

Примітки
  1. Person Page. www.thepeerage.com. Процитовано 18 березня 2018.
  2. Person Page. www.thepeerage.com. Процитовано 18 березня 2018.
  3. Person Page. www.thepeerage.com. Процитовано 18 березня 2018.
  4. Person Page. www.thepeerage.com. Процитовано 18 березня 2018.
  5. Person Page. www.thepeerage.com. Процитовано 18 березня 2018.
  6. Person Page. www.thepeerage.com. Процитовано 18 березня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.