Барселона (футзальний клуб)

Футзальна команда у «Барселони» з'явилася в 1976 році, тоді вона була складена з колишніх професійних футболістів, які грали в товариських турнірах та благодійних матчах. Першим офіційним турніром, в якому «Барселона» брала участь, був Різдвяний трофей, «Барса» в ньому перемогла. У вересні 1978 року було офіційно створено футзальну секцію[4], яка була заявлена в третій дивізіон чемпіонату Каталонії.

Зліт команди був стрімким: одразу був виграний третій дивізіон, в сезоні 1979/80 був виграний другий дивізіон і команда перейшла у вищий дивізіон Каталонії, де в двох своїх перших сезонах в «еліті» вигравала титул. Не зважаючи на такі успіхи, перед сезоном 1982/83, Рада директорів клубу прийняла рішення про розформування футзальної секції.

В 1986 році футзальну секцію було створено знову, оскільки почали проводитися загальнонаціональні турніри, такі як чемпіонат та кубок[4]. «Барселона» стала фіналістом Кубка Іспанії в сезоні 1987-88, а в наступному сезоні перемогла у цьому турнірі. Сезоном пізніше «Барселона», обігравши італійську «Рому» з рахунком 3:1 перемогла у першому розіграші Кубку володарів кубків, вигравши таким чином свій перший міжнародний трофей[5][6]. Всі ці турніри проводилися за підтримки приватних спонсорів, тому вважаються неофіційними.

Після об'єднанням змагань Королівської федерації та Асоціації футзалу, «Барселона» стала одним з перших учасників Національної ліги, яка складалася з 48 команд. «Барса» закінчила перший етап турніру на другому місці, а другий на останньому, тому не могла претендувати на потрапляння у плей-офф за титул.

Каталонська команда залишалася одним з найкращих клубів ліги, зайнявши третє місце у двох наступних сезонах і ставши півфіналістом сезону 1994/95, до введення регулярного чемпіонату в сезоні 1995/96. В 1997 році, незважаючи на невдалі результати в чемпіонаті, «Барселона» була запрошена бразильською командою «Інтер Ульбра» в Порту-Алегрі на «Мундіаліто» - перший неофіційний розіграш Міжконтинентального кубку[7]. «Барселона» зайняла друге місце на груповому етапі, обіграла у півфіналі нідерландську «Бунгу Мелаті» з рахунком 7:5, але у фіналі у додатковий час поступилася господаря з рахунком 2:4. Гравець «Барси» бразилець Алешандре став одним з найкращих бомбардирів турніру, забивши шість голів[8]. Через економічні труднощі «Барселона» була змушена скоротити частину бюджету на футзал і команда повинна була бути сформована тільки з гравців молодіжного складу. Врешті-решт, в сезоні 1997/98 «Барселона» опустилася до Срібного дивізіону, не зважаючи на 31 гол Андреу - майбутньої зірки іспанського футзалу.

Перед командою була поставлена ціль повернутися у Почесний дивізіон, але вона посіла шосте місце в своєму першому сезоні в Срібному дивізіоні. Проте в сезоні 1999/2000, «Барсі» вдалося закінчити регулярний чемпіонат на другому місці і виграти плей-офф, щоб підвищитися у класі[4].

Тим не менш, їх повернення у Почесний дивізіон видалося гіршим, ніж очікувалося. Впродовж трьох сезонів каталонці займали останні місця перед зоною вильоту, поки в сезоні 2002/03 не опинилися на передостанньому місці, повернувшись в Срібний дивізіон.

Цього разу «Барселоні» знадобилося три сезони, щоб повернутися у Почесний дивізіон. Незважаючи на те, що команда займала перші місці у регулярному чемпіонаті, на стадії плей-офф її чекали невдачі. Так тривало до сезону 2005/06, коли під керівництвом Марка Кармони «Барселона» перемогла «Гальдар» і підвищилася у класі.

Палау Блауґрана - спорткомлекс «Барселони»

Після потрапляння у Почесний дивізіон, президент клубу Жуан Лапорта (колишній гравець у футзал у 1980-х роках) збільшив інвестиції в футзальну команду. Команді було встановлено стабільне фінансування у межах 5% від того прибутку, який клуб «Барселона» заробляє загалом[9]. Марк Кармона залишився на посту тренера, і клуб уклав контракти з гравцями міжнародного рівня, наприклад, такими як Хаві Родрігес, зірка «Плайас де Кастельон»[4]. 14 вересня 2006 року футзальна команда стала професіональною і, як й інші спортивні секції «Барселони», отримала можливість залучати спонсорів: Senseit (2007-2008), MOBICAT (2008-2010[10]) і Alusport (2010-теперішній час).

Під керівництвом Марка Кармони «Барса» з кожним сезоном покращувала результат. Хоча в першому сезоні «Барсі» довелося докласти неабияких зусиль для збереження місця в елітному дивізіоні, вже в наступному сезоні 2007/08 команда посіла шосте місце в регулярному чемпіонаті, таким чином, отримавши право виступити на стадії плей-офф, і поборотися за титул вперше за 11 років. В сезоні 2008/09 «Барса» фінішувала третьою, але програла у чвертьфіналі. У наступному році «Барса» повернулася до боротьби за титул і дійшла до півфіналу. Перед сезоном 2010/11 «Барселона» значно підсилила склад, туди перейшли найкращий бомбардир попереднього чемпіонату бразилець Вілде, один з лідерів іспанської збірної Торрас[11] і перспективний Лін. В цьому сезоні «Барселона» разом зі своїм тренером Марком Кармоною увійшла в історію, вигравши всі чотири турніри, у яких брала участь. Спочатку був виграний Кубок Каталонії, потім був виграний перший офіційний титул в футзалі - Кубок Іспанії, у фінальному матчі був переможений чемпіон «Ель Посо Мурсія», а згодом перемога у першому розіграші Королівського кубка Іспанії, був переможений інший іспанський суперклуб «Інтер Мовістар»[12]. 26 червня 2011 року команда завершила сезон перемогою у чемпіонаті[13].

Наступний сезон вийшов не менш успішнішим, команда виграла усі турніри, в яких брала участь - до чемпіонату[14], кубку та королівського кубку 29 квітня 2012 року додалася перемога над «Динамо» (Москва) у фіналі Кубку УЄФА в Павельо Барріс Норд, що зробило футзальну секцію п'ятою, яка добивалася європейського успіху, після футбольної, баскетбольної, гандбольної та хокею на роликах.

• Найкращий футзальний клуб світу: 2012[18]
• Найкращий клуб Каталонії: 2012[19]

Неофіційні:

• Чемпіон регіонального чемпіонату в 1-му дивізіоні (3): 1981, 1982, 1992
• Чемпіон регіонального чемпіонату в 2-му дивізіоні: 1980
• Чемпіон регіонального чемпіонату в 3-му дивізіоні: 1979