Башта вітрів (Севастополь)

Башта вітрів — пам'ятка архітектури в Ленінському районі Севастополя, одна з небагатьох будівель в місті його раннього періоду. Знаходиться на вулиці Фрунзе, 5.

Башта вітрів
44.610984° пн. ш. 33.524035° сх. д.
Країна  Україна
Місто Севастополь
Тип пам'ятник і вежа
Дата заснування 1849
Башта вітрів
Башта вітрів (Sevastopol)
 Медіафайли у Вікісховищі

Вежа була побудована у 1849 році[1] для вентиляції книгосховищ Морської бібліотеки. Як і будівля бібліотеки, що згоріла у 1855 році, вона будувалася інженером-кондуктором Дікоревим, а автором проекту, ймовірно, був інженер-полковник Джон Уптон[1].

Вежа нагадує давньогрецьку Башту вітрів в Афінах, споруджену з мармуру в I столітті до н. е. На кожній з восьми сторін башти знаходиться алегоричне зображення вітру, відповідного напряму, у вигляді крилатої міфологічної фігури з атрибутами.

Архітектура
Башта та зруйнована будівля бібліотеки
Ліпс (ліворуч) та Нот
Вітер Напрям Скульптура
Борейпівніччоловік в товстій мантії, що дме у вигнуту раковину
Кайкійпівнічний східчоловік, що несе і спустошє кошик винограду
Афелійсхідюнак, притримує плащ, повний фруктів і зерна
Еврпівденний східбородань, що ховається у мантію від стихії
Нотпівденьчоловік, який спустошує посудину, створюючи зливу
Ліпспівденний західлегінь, що штовхає корму корабля, обіцяючи добрий вітер для мореплавання
Зефірзахідюнак, розкидає квіти
Скіронпівнічний західбородань з бронзовим горщиком, повним золи і вугілля

Всередині цієї споруди знаходився водяний годинник, зовні — сонячний годинник і флюгер. Вежа у стилі класицизму складена з добре обробленого інкерманського каменю. Явлає собою восьмигранну призматичну споруду з інкерманського каменю з шатровим дахом, раніше увінчаною шпилем. Грані строго орієнтовані по сторонах світу. Нижній ярус рустований, у верхньому в кожній грані — арочний отвір. У кожній грані другого ярусу — вузькі напівциркульні віконні прорізи, у верхній частині розташований фриз з горельефними зображеннями символів вітрів, взятих з грецької міфології. На карнизі — маскарони (левові голови). Афінська вежа — масивніша, а грані — втричі ширші,[1]. Таким чином, севастопольська Башта вітрів — самостійне спорудження, а основна схожість з афінською — алегоричні зображення вітрів і восьмикутність.

Під час першої оборони тут знаходився головний спостережний пункт міста, куди надходили донесення зі всієї лінії оборони.

У 1979 році Башта вітрів стала пам'яткою архітектури республіканського значення[1].

Примітки
  1. Веникеев Е. В. Архитектура Севастополя. Симферополь, 1983, с. 67

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.