Бебі Фейс Віллетт
Бе́бі Фейс Ві́ллетт (англ. Baby Face Willette), спражнє ім'я Ру́звельт Ві́ллетт (англ. Roosevelt Willette); 11 вересня 1933, Новий Орлеан, Луїзіана (?) – 1 квітня 1971) — американський джазовий органіст і піаніст.
Бебі Фейс Віллетт | |
---|---|
| |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Рузвельт Віллетт |
Дата народження | 11 вересня 1933 |
Місце народження | Новий Орлеан, Луїзіана (?) |
Дата смерті | 1 січня 1971 (37 років) |
Місце смерті | Чикаго[1] |
Роки активності | з 1950 |
Громадянство | США |
Професія | музикант |
Інструменти | орган, фортепіано |
Жанр | джаз |
Співпраця | Лу Дональдсон, Грант Грін |
Лейбл | Argo, Blue Note, Vee-Jay |
Біографія
Народився 11 вересня 1933 року (досі не відомо чи в Новому Орлеані (Луїзіана), чи в Літл-Рок (Арканзас). Його мати грала на піаніно у церкві, а батько був священнослужителем в Літл-Рок (Арканзас), і саме тому музика Віллетта бере свій початок з госпелу. У віці 4-х років почав брати уроки гри на фортепіано у свого дядька піаніста Фреда Фрімена (який був популярний у 1920-х). В юності грав у різних госпел-гуртах, а пізніше перейшов на ритм-енд-блюз і почав гастролювати в США, Кубі та Канаді. Грав на фортепіано у гуртах Кінга Колакса, Джампа Джексона, Джо Х'юстона, Джиммі Гріффіна, Гітар Сліма, Джонні Отіса і Біг Джея Мак-Нілі. Деякий час жив у Чикаго і Мілуокі, де організував власне тріо. У Чикаго почув гру церковних органістів Мейфілда Вудс і Германн Стівенса, після чого переключився на орган. Саме в цей період вирішив зосередитись на джазі. Серед його найулюбленіших органістів були Джиммі Сміт і Ширлі Скотт.
У 1960 році переїхав у Нью-Йорк, де познайомився з Лу Дональдсоном і Грантом Гріном, з якими записувався на декількох сесіях лейблу Blue Note. Після цього Віллетт отримав контракт з лейблом, який записав його дебютний альбом Face to Face (1961). Через декілька місяців за ним послідував ще один альбом Stop and Listen, який вважається його найкращою роботою. У 1963 році створив власне тріо і записав два альбоми Mo-Roc і Behind the 8 Ball на лейблі Argo. У 1966–1971 (приблизно) роках регулярно виступав у Чикаго, після чого повністю зник з джазової сцени.
Дискографія
- Face to Face (Blue Note, 1961)
- Stop and Listen (Blue Note, 1961)
- Mo' Rock (Argo, 1964)
- Behind the 8 Ball (Argo, 1965)