Безоплатна правова допомога

Безоплатна правова допомога правова допомога, що надається особі, яка її потребує, але не бажає або не може її оплатити, та фінансується коштом державного, місцевого бюджетів, або з інших джерел.

Загальна інформація в Україні

Лого центру БПД

Право на безоплатну правову допомогу (БПД) — гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу. При реалізації права на безоплатну правову допомогу не допускається застосовування дискримінації.

Державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги ґрунтується на таких принципах:

  • верховенство права.
  • законність.
  • доступність безоплатної правової допомоги.
  • забезпечення якості безоплатної правової допомоги.
  • гарантоване державне фінансування.

Питання надання безоплатної правової допомоги в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про безоплатну правову допомогу», іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Безоплатна правова допомога складається з первинної та вторинної правової допомоги.

Безоплатна первинна правова допомога

Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг:

  • правової інформації;
  • надання консультацій і роз'яснень з правових питань;
  • допомога в складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);
  • надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Суб'єкти надання безоплатної первинної правової допомоги

Суб'єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні є:

Система безоплатної правової допомоги підтримує довідково-інформаційну платформу правових консультацій (правову вікіпедію) WikiLegalAid як один з важливих елементів первинної правової допомоги.

Безоплатна вторинна правова допомога

Безоплатна вторинна правова допомога — вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя. Безоплатна вторинна правова допомога надається безпосередньо після первинної, тобто після консультації фахівця системи БВПД, в ході якої клієнту буде роз'яснено способи захисту своїх прав, та чи може бути вирішено питання в спосіб запропонований клієнтом.

Щоб отримати безоплатна вторинна правова допомогу потрібно:

  • належати до пільгової категорії осіб;
  • проконсультуватись з фахівцем системи БВПД, та з'ясувати чи може бути вирішена ваша проблема в запропонований вами спосіб, вам будуть роз'ясненні можливі варіанти вирішення правового питання.

Безоплатна вторинна правова допомога може включати такі види послуг:

  • захист;
  • здійснення представництва інтересів осіб (наприклад в суді);
  • складення документів процесуального характеру.

Системи безоплатної правової допомоги складається з:

  • Регіональних центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (займаються особами, до яких застосовано адміністративне затримання чи арешт та затримані чи підозрювані особи стосовно яких обрано запобіжний захід та інші особи у кримінальних провадженнях);
  • Місцевих центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги (надають первину та вторинну правову допомогу);
  • Координаційного центру з надання правової допомоги, створений 2012 року, координує діяльність розгалуженої системи безоплатної правової допомоги в Україні[1].

Стандарти якості надання безоплатної правової допомоги є комплексом характеристик моделі захисту, у межах яких адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту всіма не забороненими законом способами. Дотримання цих Стандартів є обов'язковим для адвокатів при наданні ними безоплатної вторинної правової допомоги. У грудні 2017 року Стандарти були затверджені Міністерством юстиції України[2].

Керівництво Координаційного центру з січня 2020 р. здійснює в.о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов[3].

Примітки

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.