Безполум'яне висадження

Безполум’яне висадження (рос. беспламенное подрывание, англ. nonflame blasting; нім. flammenloses Schiessien n, flammenloses Sprengen n) – спосіб висадження гірської породи без виникнення полум'я.

Шахтар з установкою Airdox, шахта "Перемога", Терре-Гоуте, округа Віго, штат Індіана, США, 1946 р.

Полягає у використанні енергії інертних газів (кардокс), повітря (аеродокс) або випарів води сукупно з інертними газами (гідрокс), стиснених в обмеженому просторі металевого патрону до високого заздалегідь заданого тиску. Б.в. застосовують в шахтах, небезпечних по газу і пилу; їх використання дозволяє механізувати процес відбійки вугілля і слабких порід в очисних і підгот. вибоях. Принцип дії сучасних патронів Б.в. оснований на хім. реакції порошкоподібного заряду, реакції миттєвого розширення твердих та скраплених газів, в результаті якої утворюється значна к-ть інертних газів, водяної пари, вуглекислого газу і азоту. За рахунок цього створюється високий тиск (180 МПа). Б.в. може застосовуватися і без залучення хім. реакції за рахунок компресорного нагнітання повітря до пневмопатрона.