Безсмертна задача

«Безсме́ртна зада́ча» — назва, яку отримала від сучасників шахова задача австрійського шахового композитора Конрада Баєра. Уперше опублікована 16 серпня 1851 року в «Illustrirte Zeitung» (Лейпциг), хоча деколи джерелом вказують лондонську «The Era» і 1856 рік. Названа за аналогією до відомої «безсмертної партії».

Конрад Баєр
«Illustrirte Zeitung», 1851

	a	b	c	d	e	f	g	h
8									8
7									7
6									6
5									5
4									4
3									3
2									2
1									1
	a	b	c	d	e	f	g	h

Мат за 9 ходів

У задачі білі ефектно жертвують усі свої фігури та дають мат єдиним білим пішаком, який у них залишився (див. діаграма). Розв'язання: 1. Тb7! Ф:b7 2. С:g6+ Кр:g6 3. Фg8+ Кр:f5 4. Фg4+ Крe5 5. Фh5+ Тf5 6. f4+ С:f4 7. Ф:e2+ С:e2 8. Тe4+ de 9. d4х!

Згодом композитори поверталися до твору Баєра, вдосконалюючи ідею численних ефектних жертв. Відомим етюдом з такою ідеєю став «Это было недавно, это было давно» (1967) радянського шахового композитора Олександра Казанцева. Етюд хоча й наслідує безсмертну задачу, але оформлений відповідно до сучасних вимог композиції: жертви білих фігур не супроводжуються «побиттям» чорних, а в завершальній позиції нема жодного статиста (непотрібної білої або чорної фігури).