Беньяміно Ді Джакомо

Народився 13 листопада 1935 року в місті Порто-Реканаті. Вихованець футбольної школи клубу «Кастельфідардо». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1954 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон, взявши участь у 31 матчі чемпіонату.

Згодом відігравши протягом 1955—1957 років за СПАЛ, приєднався до «Наполі», в якому протягом чотирьох сехонів був основним гравцем атакувальної ланки.

Згодом з 1961 по 1962 рік грав за «Лекко» і «Торіно», після чого став гравцем «Інтернаціонале». Протягом двох сезонів, проведених в «Інтері» гравцем основного складу не став, утім здобув титули чемпіона Італії і володаря Кубка чемпіонів УЄФА.

З міланського гранта перейшов до значно скромнішої «Мантови», у складі якої взяв участь у понад сотні ігор протягом 1964–1968 років, після чого захищав кольори «Чезени» та «Анконітани».

Завершив ігрову кар'єру у нижчоліговій команді «Фано», за яку виступав протягом 1972—1973 років.

1964 року провів свій єдиний матч у складі національної збірної Італії.

Розпочав тренерську кар'єру, очоливши тренерський штаб клубу «Фабріано». Згодом до кінця 1980-х років працював ще з низкою італійських нижчолігових команд.