Бен Бова
Бенджамін Вільям Бова (англ. Ben Bova; 8 листопада 1932, Філадельфія, Пенсільванія — 29 листопада 2020) — американський прозаїк.
Бен Бова | |
---|---|
Benjamin William Bova | |
Бен Бова в 1974 році | |
Ім'я при народженні | Бенджамін Вільям Бова |
Прізвисько | Ben Bova |
Народився |
8 листопада 1932 (89 років) Філадельфія, Пенсільванія, США |
Помер |
29 листопада 2020[1] (88 років) Нейплс, Колльєр, Флорида, США ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[1] |
Громадянство | США |
Діяльність | прозаїк |
Alma mater | Темпльський університетd і Університет Каліфорнії |
Знання мов | англійська |
Членство | AAAS |
Напрямок | наукова фантастика |
Жанр | наукова фантастика і фентезі |
Конфесія | атеїзм |
Нагороди |
|
IMDb | ID 0100550 |
Сайт | benbova.com |
|
Біографія
Бен Бова народився 8 листопада 1932 року в Філадельфії, штат Пенсільванія. У 1953 році одружився з Розою Кучинотта, у них народилися син і дочка. У 1974 році письменник розлучився. І в тому ж році одружився з Барбарою Берсон Роуз [2], котра померла 23 вересня 2009 року[3].
В юності Бен Бова був завзятим фехтувальником. У 1982 році у письменник закінчив університет Темпл із дипломом журналіста.
Професійна кар'єра
У 1950-х роках Бен Бова працював технічним письменником у проекті Vanguard, у 1960-х в Авко Еверетт. Там він познайомився з Артуром Кантровіцем.
Після смерті Джона Кемпбелла, у 1972 році, Бова став редактором журналу Analog. Був удостоєний премії «Г'юго» як найкращий редактор журналу в 1973—1977 і 1979 роках. Потім пішов працювати на журнал Omni.
У 1974 році написав сценарій епізоду «Land of the Lost» для мультсеріалу «Пошук»[4].
У 1987 році письменник отримав ступінь магістра мистецтв у State University, а в 1996 році — докторський ступінь у California Coast University[5].
Бова обіймав посаду почесного президента National Space Society, а також був президентом американської асоціації письменників-фантастів з 1990 по 1992. У 2000 році взяв участь у 58-му Всесвітньому конвенті наукової фантастики (WorldCon).
Станом на 2010 рік Бова написав понад 120 книг науково-фантастичної та нехудожньої прози[6]. Станом на грудень 2020 року 87-річний Бова був одним з найстарших творчо активних письменників-фантастів та має понад 60 років безпереревного літературного стажу в якості письменника-романіста (дебютний роман письменника — «Зоряні завойовники» — було вперше опубліковано 1959 року, а останній прижиттєвий роман автора — «Уранус» вийшов у липні 2020 року).
Нагороди та премії
- Премія * «Небесний жайворонок» у 1974 році
- Премія Балрог:
- у 1980 році (професійна публікація)
- у 1982 році (професійна публікація)
- у 1983 році (професійне досягнення)
- Премія AnLab у 2001 році (стаття, присвячена науковому факту)
- Меморіальна премія імені Джона Кемпбелла у 2007 році (найкращий науково-фантастичний роман)
- Премія Роберта Гайнлайна у 2008 році.
Примітки
- Jay P. Pederson, ред. (1 December 1995). St. James Guide to Science Fiction Writers (вид. 4th edition). St. James Press. ISBN 978-1558621794.
- Locus sf&f news: Barbara Bova Dies. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
- tommy sheets. «Epic drama follows lovers separated by the Civil War» (Home Video column), The Plain Dealer (Cleveland, Ohio), July 2, 2004, page E4.
- Бен Бова на fantlab.ru. Процитовано 3 серпня 2010.
- Бен Бова на сайті www.fantasticfiction.com