Береґонд

Береґонд — персонаж «Володаря Перснів» Дж. Р. Р. Толкіна, спочатку солдат Третього загону при Цитаделі Мінас-Тіріта, а пізніше перший капітан Білого Загону — Вартових Фарамира, Князя Ітілієну[1].

Берегонд та Піпін

Життєпис

Під час Облоги Ґондору та Пеленнорської битви

Уперше з'являється 9 березня 3019 року у главі І «Мінас-Тіріт» книги V як вільний від варти воїн Цитаделі, якого послали розшукати Піпіна Тука, повідомити йому паролі та розповісти про все, про що тому можна й цікаво знати[2]. Саме від Береґонда Піпін дізнається про місцеві звичаї та загалом про Ґондор, у тому числі про події недавніх часів, коли вояки Південного Королівства відвоювали Осґіліат у ворога та відтоді тривалий час утримували його, аж доки з Мінас-Морґула не прийшли назґули.

Під час Облоги Ґондору перебував на варті у Цитаделі, однак, коли Денетор збожеволів та вирішив спалити себе та Фарамира живцем на вогнищі, залишив свій пост та намагався завадити правителеві вчинити спалення. Від його меча загинув сторож біля воріт Рат-Дінен та двоє слуг Денетора, а інших він утримував, перешкоджаючи їм підпалити погребальне ложе до появи Ґандальфа та Піпіна[3]. Надалі разом з Ґандальфом виніс Фарамира з Склепу Намісників до Дому Цілителів.

Перед походом капітанів Заходу та у Битві при Моранноні

Після тих подій аж до вирішення його справи Араґорном був позбавлений звання Вартового Цитаделі та знаходився у Домі Цілителів поруч з Фарамиром[4].

У поході капітанів Заходу до Чорної брами очолював загін мешканців міста[5]. У битві при Моранноні перебував поруч з Піпіном у першій лаві воїнів з Дол-Амрота. Після удару ватажка гірських тролів ледь не загинув, однак був урятований гобітом, який проштрикнув троля своїм мечем[6].

Подальша доля

Коли Араґорн став Королем Гондору, начальник варти Цитаделі привів на його суд Береґонда. Оскільки він пролив кров у священному місці та покинув свій пост без дозволу правителя або капітана, за таке мав бути покараний смертю. Однак за відвагу у бою та за те, що Берегонд порушив закон через любов до свого правителя Фарамира, усі покарання з нього було знято. Араґорн призначив його капітаном Білого Загону — вартових Фарамира, князя Ітілієну, і відтоді він мав жити на Емін-Арнен в пошані та спокої, на службі у того, заради кого ризикував усім[7].

Родина

У «Володарі Перстенів» згадується, що пращури Береґонда жили у гірських долинах Лоссарнаху, а перед тим — в Ітілієні[8].

З книги відомо ім'я його батька — Баранор, який на той час жив у Лоссарнаху[9] та сина — Бергіл[10].

Берґіл

На момент подій, про які розповідається у «Володарі Перстенів», єдиний син вартового Береґонда, який залишився у Мінас-Тіріті після того, як усі інші діти, жінки й старі мали від'їхати з міста за наказом Денетора незадовго до початку Облоги Ґондору.

Народився 3009 року Третьої Епохи та у десятирічному віці мав зріст близько п'яти футів[10].

Він став провідником Піпіна по місту після того, як Береґонд змушений був повернутися на пост, і разом з гобітом спостерігав вступ до міста підкріплення з земель Ґондору[11].

Під час Облоги Гондору Берґіл допомагав цілителям як хлопчик на побігеньках[12]. Саме йому вдалося принести Арагорнові листя ателасу, необхідне для допомоги пораненим Фарамиру Еовіні[13].

Про подальшу долю Берґіла не відомо нічого.

Оцінки

У «Володарі Перстенів» Бергіл був одним з небагатьох дітей, якого безпосередньо торкнулася війна[14]. Своєю відмовою залишити небезпечне місто, він, як і багато інших персонажів книги, перетворився на «неочікуваного героя» та «хоробро допомагав своєму „господареві“ та своїй країні у спосіб, який не міг би передбачити навіть його батько, Береґонд»[15]. Його дружба та вірність Піпіну Туку значною мірою вплинули на подальший розвиток подій та ставлення гобіта до Гондору[16].

Інші члени родини

Серед інших родичів Береґонда у «Володарі Перстенів» згадується тільки Бергілів дядько Іорлас, якому на момент подій виповнилося 29 років[10]. Щоправда, з самого тексту незрозуміло, чи Іорлас був молодшим братом Береґонда, чи він доводився Бергілові дядьком по лінії матері.

У незакінченому тексті під назвою «Нова Тінь» розповідалося про те, що у Береґонда пізніше був ще один, молодший син, на ім'я Борлас. Він мав стати одним з головних персонажів «Нової Тіні», однак цей текст так ніколи не було дописано Толкіном.

Точної дати народження Борласа не наводиться, однак зі слів автора можна припустити, що це сталося вже у Четверту Епоху, після того, як Береґонд переселився до Емін-Арнен як капітан Білої Варти.

Там же згадується про існування у Борласа у Четверту Епоху сина на ім'я Берелах, який був моряком та жив поблизу Пеларґіра[17].

У кінематографі та радіопостановках

Радіопостановки ВВС та Mind's Eye's

У радіопостановці «Володар Перснів» на ВВС-радіо (1956 р.) Берегонда озвучував актор Дерек Прентіс[18]. У ще одній радіопостановці ВВС 1981 року Береґонда озвучував актор Крістофер Скотт. Щоправда, уся роль зводилася до короткого діалогу з Денетором, у якому той інформував намісника про хід битви[19].

У постановці Mind's Eye's 1979 р. був заявлений персонаж Береґонд (промовлявся як Бурейґонд), однак жодного актора на роль так і не було затверджено[20].

У кінотрилогії Пітера Джексона

У третій частині кінотрилогії Пітера Джексона на роль Береґонда було відібрано актора Яна Г'юджеса. Однак у процесі доопрацювання сценарію, його персонаж отримав ім'я Іролас[21][22]. Більшість реплік Берегонда було передано Піпінові та Гендальфу.

Цікаві факти

За словами Береґонда він любив тварин, хоча й рідко міг їх бачити у Мінас-Тіріті[23].

У чернетках Толкіна Береґонд спершу носив ім'я Берен, син Турґона, а пізніше був перейменований на Баратіла (Barathil), а ще згодом на Барітіла (Barithil). Однак його син від самого початку звався Берґілом.[24].

Ім'я «Береґонд» (Beregond) утворювалося від синдарінських коренів beren (хоробрий, відважний) та gond (камінь). Можливо, що він отримав своє ім'я на честь одного з правлячих намісників Гондору[25]

Примітки
  1. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 715, 899;
  2. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 709;
  3. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 770, 792–796 ;
  4. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 805–810;
  5. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 821;
  6. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 829–830;
  7. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 899;
  8. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 711;
  9. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 709, 719;
  10. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 717;
  11. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 713, 718–719;
  12. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 799;
  13. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 805;
  14. Croft, Janet B. (2004). War and the Works of J.R.R. Tolkien. Praeger. ISBN 978-0-313-32592-2.;
  15. Chance, Jane (2001). Lord of the Rings: The Mythology of Power. The University Press of Kentucky. pp. 103–104. ISBN 978-0-8131-9017-4;
  16. McKinney Wiggins, Kayla (2007). Croft, Janet B.; Donald E. Palumbo C.W. Sullivan III. ed. The Person of a Prince, Echoes of Hamlet in Tolkien's The Lord of the Rings. McFarland & Company. ISBN 978-0-7864-2827-4;
  17. Tolkien, J. R. R. (1996), Christopher Tolkien, ed., The Peoples of Middle-earth, Boston: Houghton Mifflin, «The New Shadow»;
  18. Radio Times, Volume 133, No. 1726, December 7, 1956;
  19. The Lord of the Rings (1981 radio series), «The Battle of Pelennor Fields»;
  20. The Lord of the Rings (1979 radio series), «The Madness of Denethor»;
  21. «Irolas», Marty's spoiler filled ROTK Q&A thread, TheOneRing.net;
  22. «Xaonan», «Hughes IS Beregond?», TheOneRing.net, March 20, 2003;
  23. Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, с. 194;
  24. Tolkien, J. R. R. (1990), Christopher Tolkien, ed., The War of the Ring, Boston: Houghton Mifflin, part III: Minas Tirith, chapter III «Minas Tirith», p. 282, 287;
  25. J.R.R. Tolkien, Christopher Tolkien (ed.), The Lost Road and Other Writings, «Part Three: The Etymologies».

Джерела інформації
  • J.R.R.Toklien. The Lord of the Rings. 50th Anniversary edition. Houghton Mifflin Company. Boston — New York, 2004;
  • Tolkien, J. R. R. (1977), Christopher Tolkien, ed., The Silmarillion, Boston: Houghton Mifflin, ISBN 0-395-25730-1;
  • Tolkien, J. R. R. (1987), Christopher Tolkien, ed., The Lost Road and Other Writings, Boston: Houghton Mifflin, The Etymologies, pp. 341–400, ISBN 0-395-45519-7;
  • Tolkien, J. R. R. (1989), Christopher Tolkien, ed., The Treason of Isengard, Boston: Houghton Mifflin, ISBN 0-395-51562-9;
  • Tolkien, J. R. R. (1990), Christopher Tolkien, ed., The War of the Ring, Boston: Houghton Mifflin, ISBN 0-395-56008-X;
  • Tolkien, J. R. R. (1996), Christopher Tolkien, ed., The Peoples of Middle-earth, Boston: Houghton Mifflin, ISBN 0-395-82760-4.
  • Scull, Christina (2005), The Lord of the Rings: A Reader's Companion, London: HarperCollins, ISBN 0-00-720907-X;
  • Drout, Michael D.C. (2006). J.R.R. Tolkien Encyclopedia: Scholarship and Critical Assessment. Routledge. ISBN 978-0-415-96942-0;
  • Croft, Janet B. (2004). War and the Works of J.R.R. Tolkien. Praeger. ISBN 978-0-313-32592-2;
  • Chance, Jane (2001). Lord of the Rings: The Mythology of Power. The University Press of Kentucky. pp. 103–104. ISBN 978-0-8131-9017-4;
  • McKinney Wiggins, Kayla (2007). Croft, Janet B.; Donald E. Palumbo C.W. Sullivan III. ed. The Person of a Prince, Echoes of Hamlet in Tolkien's The Lord of the Rings. McFarland & Company. ISBN 978-0-7864-2827-4;
  • Толкін, Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекл. з англ. Олена Фешовець. — Львів: Астролябія, 2006, 1088 с., ISBN 966-8657-18-7;
  • Толкін, Дж. Р. Р. Сильмариліон. Підготував до видання Крістофер Толкін. / Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008, 416 с., ISBN 978-966-8657-24-5;
  • Radio Times, Volume 133, No. 1726, December 7, 1956;
  • The Lord of the Rings (1979 radio series), «The Madness of Denethor»;
  • The Lord of the Rings (1981 radio series), «The Battle of Pelennor Fields»;
  • «Irolas», Marty's spoiler filled ROTK Q&A thread, TheOneRing.net;
  • «Xaonan», «Hughes IS Beregond?», TheOneRing.net, March 20, 2003;
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.