Бернардіна Крістіана Софія Саксен-Веймар-Ейзенахська

Народилась 5 травня 1724 у Веймарі. Була сьомою дитиною та п'ятою донькою в родині правлячого герцога Саксен-Веймару Ернста Августа I та його першої дружини Елеонори Вільгельміни Ангальт-Кьотенської. Мала старшого брата Йоганна Вільгельма та сестер Вільгельміну Августу, Шарлотту Агнесу й Ернестіну Альбертіну. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Наступного року у неї з'явився молодший брат Емануїл Фрідріх, який прожив 3 роки.

Шлюб батьків був щасливим. Втім, матір померла, коли Бернардіні виповнилося 2 роки. Батько важко переживав утрату й вирушив у тривалі мандри. Вісім років потому, втративши спадкоємця, він узяв другий шлюб із принцесою Софією Шарлоттою Бранденбург-Байройтською. Цей союз дав Бернардіні трьох молодших єдинокровних братів та сестру Ернестіну.

У 1741 році Ернст Август I успадкував герцогство Саксен-Ейзенах, в якомі містилися великі лісові угіддя. Будучи палким мисливцем, він переїхав до Ейзенаху, де присвятив решту життя розвагам.

У віці 20 років Бернардіна стала дружиною 23-річного князя Шварцбург-Рудольштадту Йоганна Фрідріха, який отримав трон за пару місяців до цього. Весілля пройшло 19 листопада 1744 у Ейзенасі.

Портрет Йоганна Фрідріха пензля невідомого майстра

Чоловік був освіченою людиною, володів французькою мовою, захоплювався ідеями Просвітництва, колекціонував книги й відкрив публічну бібліотеку.[1] Придворним капельмейстром у Рудольштадті у 1750-х був Георг Гебель. Резиденцією подружжя слугував, відновлений після пожежі 1735 року, палац Гайдексбург.[2]

У пари народилося шестеро дітей, з яких відомі четверо доньок:

• Фредеріка (1745—1778) — дружина князя Шварцбург-Рудольштадту Фрідріха Карла, мала шестеро дітей;
• Софія Ернестіна (1749—1754) — прожила 5 років;
• Вільгельміна (1751—1780) — дружина князя Нассау-Саарбрюккена Людвіга, мала сина та доньку;
• Генрієтта Шарлотта (1752—1756) — прожила 4 роки.

Княгиню змальовували як виключно доброзичливу жінку. У 1756 році вона придбала будинок Гандверкергоф у підніжжя замка, заснувала у ньому заклад Bernhardinen-Stift для самотніх жінок аристократичного походження,[3] й сама написала для нього статут. Придбавши й сусідню будівлю, розширила фундацію ще на шість кімнат. Її герб зберігається над головним входом і досі.[4]

У віці 33 років Бернардіна Крістіана Софія пішла з життя у Рудольштадті. Чоловік пережив її на десять років і більше не одружувався. Обоє були поховані у замковій кірсі Шварцбургу. У 1940 році прах перенесли до міській церкві Святого Андреаса у Рудольштадті.[5]