Бернард III (граф Тулузи)

Бернард III Волохатоногий (*Bernard III Plantevelue, 22 березня 841  —886) — граф Тулузи у 872—877 роках, граф Оверні (як Бернард II).

Бернард III
Народився 22 березня 841(08410322)
Юзес
Помер 886
Країна Франція[1]
Національність франк
Діяльність аристократ
Знання мов староокситанськаd[1]
Титул граф Тулузи
Термін 872—877 роки
Попередник Бернард II
Наступник Ед I
Конфесія католицтво
Рід Гільєміди
Батько Бернард I
Мати Дуода
Брати, сестри Вільгельм Септиманський
У шлюбі з Ерменгарда Овернська
Діти 1 син та 1 донька

Життєпис

Походив з роду Гільємідів. Син Бернард I, граф Тулузи та маркіза Септиманії, й Дуоди Септиманської. Народився у 841 році у містечку Юзес (Лангедок). Вже у 844 році загинув батько. Виховувався матір'ю. У 857 році призначено абатом Бріуда. У 864 році стає графом Отена. У 872 році стає графом Оверні. Того ж року повстав проти Бернарда II, графа Тулузи, захопивши його володіння, а також Септиманію.

Втім Бернард III вів постійну війну проти Бернарда II та його брата Еда. У 877 році в союзі з родичем Бернардом Готським повстав проти короля Людовика II Заїки. Реймський архієпископ Гінкмар при підтримці папської курії на соборі в Труа замирив частину бунтівників. Втім Бернард II лишився Тулузи та Отена. Графство тулузьке отримав Ед з роду Рамундідів, а Отен — Бернард Готський.

Зумів повернути вплив завдяки підтримки короля Карла III Товстого у війні 880—882 років проти Бозона, короля Нижньої Бургундії. За це Бернард Овернський отримав графство Макон, а 884 року — графство Ліоне.

885 року отримав титул маркиза Аквітанії від короля Карла III Товстого. Є версія, що незабаром Бернард III стає також герцог аквітанським, оскільки король постійно перебувався у роз'їздах, вів війни з повстали на сході держвави та з норманами, що двералися до Парижу включно. Помер у 886 році.

Родина

Дружина — Ерменгарда, донька Бернарда I, графа оверні

Діти:

  • Аделінда (870—906), дружина Акфреда I, графа Каркассона
  • Вільгельм (875—918), герцог Аквітанії у 893—918 роках

Джерела
  • MacLean, Simon. Kingship and Politics in the Late Ninth Century: Charles the Fat and the end of the Carolingian Empire. Cambridge University Press: 2003.
  • Constance Brittain Bouchard: «Those of my blood». Constructing Noble Families in Medieval Francia (= The Middle Ages Series). University of Pennsylvania Press, Philadelphia PA 2001, ISBN 0-8122-3590-8.
  1. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.