Берсальєри
Берсальєри (італ. Bersaglieri, від berságlio — «мішень») — стрільці в італійській армії, особливий рід військ, елітні високомобільні піхотні частини. Вперше введені у 1836 у сардинську армію (П'ємонт) генералом Ламарморою.
Берсальєри | |
Дата створення / заснування | 1836 |
---|---|
Значима особа | Angelo Pollid |
Держава | Італія |
Батьківська компанія (організація, установа) | Carabiniers of Miland |
Участь у військовому конфлікті | Війна в Афганістані, Друга світова війна, Перша світова війна, Австро-італійська війна 1866 і Кримська війна |
Командир | Angelo Pollid |
Берсальєри у Вікісховищі |
Одна з особливостей форми берсальєрів — характерний капелюх з боковим султаном із пір'я глухаря або фазана (так звана «Вайра») як елемент парадної форми. Таке пір'я входять і у сучасну польову форму, кріпиться збоку на каску. Оригінальний хвіст з пір'я на капелюсі раніше призначався для захисту шиї солдата від шабельного удару. Капелюхи-Вайри прикрашені золотими кокардами, ексклюзивними для італійської армії, як знак визнання елітності даних військ.
Другий характерний формений убір берсальєрів — бордовий ковпак-феска з синьою китицею на шнурку: у 1855 під час Кримської війни марокканські зуави з французького експедиційного корпусу подарували Сардинським берсальєрам свої головні убори в знак визнання їх хоробрості, проявленої в битві на річці Чорній біля Севастополя 4 серпня 1855. Офіцери носять також берети з маленькими пір'яними вінчиками і зі срібними кокардами із сучасною стилізованою емблемою берсальєрів.
За традицією, на парадах берсальєри не крокують, а біжать у ногу під швидкий марш, високо піднімаючи стопу після поштовху. Духові оркестри берсальєрських полків, які виконують маршову музику на такому бігу, є національною італійською гордістю.
15 березня 1898 — день створення перших регулярних велосипедних частин в італійській армії. Армійські велосипедисти першими з'явилися в рядах берсальєрів завдяки зусиллям молодого офіцера, лейтенанта Луїджі Камілло Наталі (Luigi Camillo Natali).
У 1911 у частинах берсальєрів лейтенантом Наталі та майбутнім велосипедним фабрикантом Едоардо Б'янкі винайдено перший складаний (армійський) велосипед.
У 1968 у СРСР була дубльована та випущена на широкий екран італійська музична комедія «Жінки та берсальєри» (Donne… botte e…Bersaglieri).
Пам'ятник берсальєрів
Пам'ятник берсальєрів був встановлений у 1932 за вказівкою Беніто Муссоліні, який активно сприяв посиленню у широких верствах населення патріотичних настроїв. Пам'ятник встановлено поблизу римських воріт Порта Піа, через пролом біля яких 20 вересня 1870 берсальєри з боєм увійшли у місто. Це був останній бій, що переможно закінчив рух за об'єднання Італії — Рісорджименто.[1]
Пам'ятник берсальєрів є також у Падуї, у сквері навпроти замку Вісконті.
Галерея
- Капелюх з пір'ям берсальєрів
- Кокарда
- Феска берсальєрів (VFP1 і VFP4)
- Новий чорний берет з червня 2011 року
- Правий погон
- Лівий погон
- Меморіальна дошка у Гоіто в пам'ять про битву 8 квітня 1848
- 16 серпня 1855. Берсальєри у битві при Чорній річці
- 4 червня 1859. Берсальєри у битві при Мадженте
- 20 вересня 1870. Майор Джакомо Пальярі, командир 34-ї бригади берсальєрів застрелений під час взяття Порта Піа
- Повернення берсальєрів з розвідки (Сільвестро Лега, 1861)
- Пам'ятник берсальєрам, Рим, площа Порта Піа, 1936
- Частина пам'ятника берсальєрам, Рим
- Пам'ятник берсальєрам на цвинтарі Стальєно, Генуя
- Пам'ятник Аллесандро Ламармора, Турин
- Історичний музей берсальєрів, Рим
- Берсальєри-велосипедисти у Першій світовій війні
- Оркестр у Ніцці, 2007
- Оркестр берсальєрів на параді з нагоди Дня Республіки, 2007
- Берсальєри 8-го полку з прапором на параді Дня Республіки
- Берсальєр у іноземній місії під егідою НАТО
Примітки
- Baedecker. Rom. Verlag Karl Baedeker.12. Auflage 2002. ISBN 3-87504-125-9