Битва при Всхові (1706)

На початок 1706 року війська Карла XII та Августа II виявились розділеними. Карл XII з частиною війська перебував в Литві, інша частина його війська під командуванням генерала Реншильда діяла в Польщі. Так само Август II з більшою частиною саксонської кінноти знаходився в Литві, а інша частина його війська під командуванням Шуленбупга, в яку входили саксонська піхота і московський допоміжний корпус, знаходились в Польщі.

На початок січня 1706 року через наступ шведів для військ Петра Першого та Августа II в Литві склалася вкрай несприятлива ситуація. 11 січня Петро скликав в Гродно військову нараду, на якій було вирішено розпочати відступ[1]. Прикриття відступу мав забезпечувати гарнізон Гродно, який налічував біля 20-тисяч[2] з невеликою частиною польсько-саксонських військ Августа II, якому було передане командування; Петро Перший Гродно покинув.

13 січня Карл XII з більшою частиною війська підійшов до Немана, значна частина шведських військ під командуванням Реншильда лишилась стояти під Варшавою. Не маючи артилерії для негайного штурму, Карл наступного дня перейшов Неман і, обійшовши Гродно, відрізав московитам шлях до відступу.

17 січня король Август II, поки були вільні шляхи, покинув Гродно і в супроводі 600 шабель саксонської кінноти та 4-ч полків московських драгунів[2] вирушив на захід на з'єднання з групою Шуленбурга, якому було дано наказ йти назустріч. При цьому Август обіцяв розбити Реншильда, зібрати підкріплення і за три тижні повернутись до Гродно.

13 лютого 1706 року групи Шуленбурга та Реншильда зійшлися біля Всхова. Під командуванням Реншильда було 3700 піхоти та 5700 кавалерії і жодної артилерії. Під командуванням Шуленбурга було 15300 піхоти, 4000 кавалерії, 82 одиниці артилерії з 700 чоловік військової обслуги.

Для битви Реншильд обрав рівнинну місцевість, яка дозволяла реалізувати перевагу шведської кавалерії.

Шведська армія розташувалася півколом, висунувши фланги до саксонських позицій — Реншильд збирався провести флангове оточення супротивника. Реншильд першим атакувати супротивника і шведська кавалерія ударила на фланги противника. Французький і швейцарський полки, що перебували у війську саксонців перейшли на бік шведів і атакували саксонську піхоту, а шведська кавалерія обійшла саксонців і вдарила в тил армії противника. Після 45 хвилин бою саксонська армія покинула поле бою, залишивши московський корпус в оточенні. Полковник Самуїл Ренцель прийняв на себе командування і, протримавшись до ночі, з частиною сил також покинув поле бою (через 16 місяців Ренцель зміг вивести свій полк до Любліна, де стояло військо московитів).

В цей час Август II з саксонським корпусом (10-12 тисяч) стояв в 15 милях від битви, але замість того, щоб допомогти армії Шуленбурга, відступив до Кракова.

Після битви було страчено значну частину полонених московитів.

Втрати шведів склали 452 вбитих, 1077 поранених.

Втрати саксонців та московитів склали до 8 тисяч вбитими (в тому числі страчених), близько 2000 полонених, артилерія та обоз.

• Облога Гродно (1706)

• Slaget vid Fraustadt del 1 // Реконструкція битви, ч.1
• Slaget vid Fraustadt del 2 // Реконструкція битви, ч.2