Битва при Тразименському озері
Би́тва при Тразиме́нському о́зері — битва, що відбулася 24 червня 217 році до н. е. під час Другої Пунічної війни. Карфагенська армія на чолі з Ганнібалом заманила у засідку й повністю розгромила римське військо під проводом консула Гая Фламінія.
Битва при Тразименському озері | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга Пунічна війна | |||||||
Карта битви при Тразименському озері | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Карфаген | Римська республіка Кеномани | ||||||
Командувачі | |||||||
Ганнібал | Гай Фламіній † | ||||||
Військові формування | |||||||
25 000 | 40 000 | ||||||
Втрати | |||||||
2 000 | 15 000 загиблих 6 000 полонених |
Передумови
Вибраний консулом у 217 до н.е. Гай Фламіній, герой недавніх воєн з галлами, чекав зустрічі з Ганнібалом на сильно укріплених позиціях біля міста Аррецій. Проте Ганнібал не хотів втрачати часу і сил на атаку укріплених позицій і тому рушив в обхід Арреція місцевістю, що вважалася непрохідною унаслідок розливу річки Арно. Три ночі і чотири дні йшла армія Карфагена болотами, іноді по груди у воді. Відпочивали на трупах полеглих тварин, сам Ганнібал їхав на єдиному вцілілому слоні. Проте мета переходу була досягнута: Ганнібал обійшов позиції Фламінія і вийшов на дорогу, що вела до Риму.
Хід битви
Дізнавшись про маневр Ганнібала, Фламіній негайно кинув всі свої сили на переслідування армії Карфагена. Удосвіта римське військо без попередньої розвідки почало втягуватися у вузьке дефіле, що утворюється північним берегом Тразименського озера і навколишніми пагорбами. Тут Ганнібалом була підготовлена засідка, і, коли основні сили римлян втягнулися в долину, зі всіх горбів за умовним знаком Ганнібала почали спускатися карфагенські загони.
Бій, що розгорнувся, швидше був схожий на масове побоїще римлян, ніж на звичайну битву. У вузькій долині римляни не змогли розвернути своїх бойових порядків і, оточені ворогом, металися в розгубленості, багато хто кидався в озеро і тонув. Майже вся армія Фламінія і він сам загинули в цій битві. З армії чисельністю в 30000 піхотинців і 3000 вершників 15000 було убито, 6000 потрапило в полон, тоді як втрати карфагенян склали всього 2000 чоловік. Через декілька днів був знищений і 4000 загін кінноти посланий другим консулом Гнєєм Сервілієм.
У Римі, коли туди прийшла звістка про розгром біля Тразименського озера, почалася паніка. З години на годину чекали появи ворожої армії біля воріт міста. Сенат оголосив надзвичайний стан. Квінт Фабій Максим був призначений диктатором.
Література
- Разин Е. А., История военного искусства, т. 1, М., 1955.