Блакитна зала
Блакитна зала (швед. Blå hallen) — це головна зала Стокгольмської ратуші, відома як бенкетна зала на щорічному Нобелівському бенкеті. Також використовується під час державних візитів, студентських балів, ювілеїв та інших великих заходів.
![](../I/Panoramic_Shot_Nobel_Banquet_2005.jpg.webp)
Опис
Зал 50 метрів завдовжки, 30 метррів в ширину і 22 метри у висоту. Він має площу 1 500 м2 (16 000 sq ft). Залу прикрашають монументальні сходи, балкон і лоджія.[1] Погруддя архітектора залу, Рагнара Естерберга, розташовано на даху тераси.[1]
Стіни блакитної зали зведені з цегли, яка не поштукатурено. Залу спочатку планували поштукатурити і пофарбувати в синій колір, в кольоровій гамі, яка нагадувала б воду затоки. Але Естерберг передумав під час будівництва зали після того, як він побачив колір червоної цегли.[2][3] Хоча архітектор відмовився від задумки блакитного дизайну на користь непоштукатуреної червоної цегли, назва «Блакитна зала» стала загальноприйнятою до неї звикли.[4][5][6]
Труби органу
![](../I/Stadshusorgeln_2012.jpg.webp)
У голубій залі також розташовано трубчастий орган, названий Stadshusorgeln (орган залу ратуші). Орган освячено в 1925 році. Він має близько 10000 труб. Це другий за величиною музичний інструмент у Скандинавії.[7] Наприкінці 1960-х років орган перебудували і музичний прилад неодноразово ремонтувався в різний час після цього, але до 2007 року було вирішено, що він потребує серйозної реставрації. У період з 2007 по 2008 роки, орган повністю відремонтований фірмою Харрісон & Харрісон з Англії[7].
Застосування
![](../I/Stadshuset_Bl%C3%A5_hallen_2009.jpg.webp)
Зала є місцем щорічного Нобелівського бенкету,[8] який проводиться щорічно 10 грудня[3]. Виключенням став лише 2020 рік. Цей бенкет став «найбільш затребуваним соціальним заходом у Швеції», в якому беруть участь представники Шведської королівської родини, міністри уряду, парламентарії, а також понад 1200 запрошених гостей.[9] Після бенкету, гостей збирають у Золотій залі, в тому ж комплексі, для танців.[10] Самі Нобелівські премії вручають не в Блакитній залі, а в Стокгольмській концертній залі на площі Геторгет.[11]
Вшанування лауреатів Нобелівської премії у Голубій залі відбувається щороку в день Еріка IX Святого.[12] Крім того, зала використовується також під час державних візитів, студентських балів, ювілеїв та інших великих заходів.[8]
Посилання
Примітки
- Chattopadhyay та White, 2014, с. 71.
- Stockholms Historia av Lars Fimmerstad » Ragnar Östberg och Stockholms stadshus. Stochkolmshistoria.se. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 17 жовтня 2014.
- Stockholm City Hall – an emblematic building. Museums in Stockholm. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 15 листопада 2014.
- Blå Hallen är ju…röd?. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 18 жовтня 2014.
- Larsson, 2011, с. 124–125.
- Festlokaler. stockholm.se. Процитовано 18 жовтня 2014.
- Stadshusorgeln. OmStockholm.se. Процитовано 17 жовтня 2014.
- Bildspel! Nobelfesten i Blå Hallen har börjat. Svenskdam.se. Процитовано 17 жовтня 2014.«Bildspel! Nobelfesten i Blå Hallen har börjat». Svenskdam.se. Retrieved 17 October 2014.
- Olah, 2002, с. 179–180.
- The City Hall. Stockhold Visitors Board. Архів оригіналу за 7 серпня 2015. Процитовано 15 листопада 2014.
- Larsson, 2011, с. 122.
- Larsson, 2011, с. 110.
Джерела
- Chattopadhyay, Swati; White, Jeremy (2014). City Halls and Civic Materialism: Towards a Global History of Urban Public Space. Routledge. ISBN 1317802284.
- Larsson, Rikard (2011). Murverkets hemligheter: En vägvisar till Stockholms Stadshus [Masonry Secrets: One with impact to City Hall] (Swedish). Bokförlaget Langenskiöld. ISBN 9187007010.
- Olah, George A. (2002). A Life of Magic Chemistry: Autobiographical Reflections of a Nobel Prize Winner. John Wiley & Sons. ISBN 047122040X.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Блакитна зала