Блефуску

Блефуску (оригінальне авторське написання — Blefuscu) — вигадана країна з роману англійського письменника Джонатана Свіфта «Мандри Гуллівера».

Мапа Ліліпутії та Блефуску у виданні 1726 року

Свіфт розташовує Блефуску на острові в Індійському океані на Північний Захід від острову Тасманія. Через протоку на Південному Заході знаходиться ще один острів-держава — Ліліпутія, з якою Блефуску веде безперервні війни. Ліліпутія та Блефуску населені однією і тією ж расою туземців.

Приводом до війни стала наступна подія. З прадавніх часів у ліліпутів було прийнято розбивати варені яйця з тупого кінця. В часи, коли дід поточного імператора Ліліпутії був ще дитиною, він порізав собі палець об розбите таким чином яйце. Це стало приводом до видання наказу, яким під страхом смерті було заборонено розбивати яйця з тупого кінця. Наказом було спровоковано аж шість повстань, під час яких один імператор втратив життя, інший — корону. Монархи ж Блефуску всебічно підтримували ці повстання і приховували повстанців на своїй території. Нараховувалося до 11 000 фанатиків, які пішли на смерть за відмову розбивати яйця з гострого кінця. У Ліліпутії було надруковано сотні томів, присвячених цьому питанню, книги «тупоконечників» були заборонені, а їх прихильники були позбавлені права посідати державні посади. Імператори Ліліпутії та Блефуску звинуватили один одного у церковному розколі та викривленні основного догмату великого пророка Люсторга, викладеного у 54 розділі Блундекраля. Вигнанці-тупоконечники знайшли собі пристанище і союзника у Блефуску. Поступово вони набули такого впливу на імператора, що він проголосив війну Ліліпутії. На момент прибуття Гуллівера війна триває вже 36 місяців, але жодна з ворогуючих сторін не має вирішальних перемог.

Протистояння між Ліліпутією та Блефуску є сатирою на англо-французьке протистояння.