Блискуча Порта
Блискуча Порта, тур. Babıali, (також Оттоманська Порта, Осяйна Порта, Висока Порта) (від фр. porte, італ. porta — «двері», «ворота») — прийнята в історії дипломатії та міжнародних відносин назва уряду (канцелярія великого візиря та дивана) Османської імперії, що розпалася після Першої світової війни.
![](../I/Thomas_allom%252C_c1840%252C_The_Enterance_to_Divan.png.webp)
![](../I/DSC04009_Istanbul_-_La_Sublime_Porta_-_Foto_G._Dall'Orto_25-5-2006.jpg.webp)
Іменувалась так за назвою воріт, що вели у двір великого візиря (тур. Babıali, Баб-і Алі). Назва почала використовуватись з XV століття (початку величі Османської імперії).
Її походження було пов'язане з османським дипломатичним протоколом, за яким перед аудієнцією в султана, що мала радше ритуальний характер, іноземних послів приймав великий везір (див. Візир). Прийом у везіра відбувався перед парадними воротами подвір'я його канцелярії, що мали назву Баб-і Алі — «високі ворота». Оскільки початково і тривалий час постійними європейськими резидентами в Османській імперії були венеціанський байло та французький посол, то в європейську дипломатичну термінологію слово «ворота» увійшло в італійській (porta) та французькій (porte) формах. У цій же формі воно і було запозичене українською мовою.
Див. також
Джерела та література
- Галенко О. І. Порта Висока // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 430. — 520 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Література
- В. М. Матвієнко. Порта (Оттоманська, Висока) // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4