Блукаючі вогні
Блукаючі вогні[1] або мандрівні вогні[2], бли́мавки[3][4] — блідо-синє світіння, утворюване згорянням метану, що виділяється внаслідок гниття.[1] Зустрічаються за теплої вогкої погоди вночі на болотах, цвинтарях тощо.
Маленькі вогники рухаються за вітром. Вони переслідують спостерігача, що намагається втекти від них, та самі втікають від того, хто намагається наблизитись до них. Це зумовлено повітряними потоками навколо людини, що рухається.
Повір'я
Через свій вигляд, дивну поведінку та місце появи їх пов'язують в народній уяві з душами мерців, зокрема в Україні.
Щодо вогнів, які з'являються на цвинтарях, народні повір'я різняться: одні думають, що ці вогники «бувають на могилках грішних людей», (бо грішні душі «в вогні від гріхів очищуються»); інші ж, навпаки, думають, що «вогні на могилках з'являються тільки добрих людей».
Щодо вогників на болотах та інших незвичних місцях, то тут теж нема однодушності. Для одних ці вогники — також душі померлих, а саме — «нехрещених дітей», яких там потаємно поховано; або — цятки крові, полишені на місці якогось злочину, або закопані гроші, скарби, що себе виявляють.
Вогники, породжені злочином, нічого доброго принести не можуть, і тому — «видко їх тільки тоді, коли в певній містині має скоїтись якесь лихо, як от худоба має гинути, помірок на людей, війна чи буде яке нещастя для людей».
Коли ж «гроші горять», то тут народ теж розрізняє «скарби закляті» і «незакляті». Закляті гроші горять звичайно до півночі, і їх ніяк не взяти, бо хоронить їх нечиста сила. Незакляті ж гроші горять під ранок, і їх можна було б знайти, коли б пощастило кинути на те місце якусь річ — чобота, онучу, тощо — а вже на другий день, при божому світлі, можна ті гроші викопати.
Ще їх називають потерчатами.
Наукове пояснення
Появу болотних, блукаючих або могильних вогнів пояснює властивість фосфористого водню.
Одна з цікавих сполук фосфору є газоподібний фосфористий водень, який легко запалюється на повітрі. Його підпалює самозаймистий рідкий фосфористий водень, який утворюється зазвичай разом з газоподібним. Вогні на болотах і свіжих могилах дійсно бувають. У теплі темні ночі на свіжих могилах іноді спостерігаються блідо-блакитні, слабо мерехтливі вогники. Це "горить" фосфористий водень, що утворюється при гнитті відмерлих рослинних і тваринних організмів. Фосфорні сполуки, що входять до складу трупів тварин і людини, під дією ґрунтових вод розкладаються з утворенням фосфористого водню. Газ, вийшовши на поверхню, запалюється від парів рідкого фосфористого водню. Таким чином, вогні на могилах і болотах – не "чудо", ні духи чи привиди, а результат хімічної реакції. Дослідженням блукаючих вогнів займалися багато вчених. Їх спостерігав відомий німецький астроном Фрідріх Вільгельм Бессель.
Див. також
Примітки
- БЛУКАЮЧИЙ // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- МАНДРІВНИЙ // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- БЛИМАВКА // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Блимавка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.