Бобровський Володимир Ілліч

Володи́мир Іллі́ч Бобро́вський[1] народився 17 липня 1942 року в місті Варнавін Горківської області (нині с. Варнавіно Нижегородської області, Російська Федерація) – український науковець.

Бобровський Володимир Ілліч
Народився 17 липня 1942(1942-07-17) (79 років)
Діяльність науковець

Біографія

Бобровський Володимир Ілліч народився 17 липня 1942 року у м. Варнавін Горківської області.

З 1949 по 1959 рік навчався в середній школі № 6 міста Дніпродзержинськ (нині Кам'янське), куди він разом з батьками переїхав у 1945 році. Після закінчення середньої школи, у 1959 році вступив до Дніпропетровського інституту інженерів залізничного транспорту (нині Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна) за спеціальністю «Експлуатація залізниць», який закінчив у 1964 році з відзнакою.

Трудову діяльність розпочав у 1964 році маневровим диспетчером в тресті Запоріжзалізобетон.

З 1965 по 1966 рік проходить військову службу в Радянській Армії. Після служби в армії працює інженером-конструктором у відділі головного конструктора Дніпродзержинського вагонобудівного заводу імені газети «Правда».

У 1967 році Володимир Ілліч прийнятий на посаду старшого лаборанта гірськовипробувальної науково-дослідної лабораторії Дніпропетровського інституту інженерів транспорту. З 1968 по 1972 рік працює молодшим науковим співробітником Гірськовипробувальної науково-дослідної лабораторії та паралельно навчається в аспірантурі при кафедрі станцій та вузлів ДІІТу.

У 1973 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Оцінка ефективності систем автоматизації сортувального процесу методом моделювання». Після захисту дисертації два роки пропрацював асистентом кафедри станцій та вузлів, а у 1975 році його було переведено на посаду доцента, яку він обіймав до 1982 року.

у 1982 році Володимира Ілліча призначено завідувачем кафедри «Станції та вузли» Дніпропетровського інституту інженерів транспорту.

21 березня 1995 року Бобровського Володимира Ілліча нагороджено знаком «Почесному залізничнику», а 24 травня 2002 року — знаком «Відмінник освіти».

У 2003 році захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичні основи удосконалення конструкції та технології роботи залізничних станцій», а у 2005 році присвоєно вчене звання — професора. Того ж року Володимира Ілліча було нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

18 травня 2006 року нагороджено знаком «Почесний працівник транспорту України».

З 2015 року і по теперішній час Бобровський Володимир Ілліч працює професором кафедри «Станції та вузли» Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна.

Основні напрямки наукових досліджень: удосконалення конструкції сортувальних гірок та технології розформування составів, удосконалення техніко-технологічних параметрів та систем керування залізничних станцій, імітаційне моделювання технологічних процесів на транспорті. 

Нагороди та відзнаки
  • Знак "Почесному залізничнику" (1995)
  • Знак "Відмінник освіти України" (2002)
  • Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2005)
  • Знак "Почесний працівник транспорту України" (2006)

Професор Бобровський В. І. є провідним спеціалістом в галузі проектування і експлуатації залізничних станцій та їх сортувальних пристроїв. Під його керівництвом захищено 8 кандидатських та 1 докторську дисертації. Працює в університеті близько 50 років, є автором та співавтором 10 методичних вказівок за дисциплінами кафедри. Є автором понад 210 наукових праць, в тому числі 3 монографій, 2 патентів на корисну модель і 3 свідоцтв про авторські права на твори. Керував 10 науково-дослідними роботами, що фінансувались за рахунок державного бюджету, а також на замовлення вітчизняних організацій та установ.

Трудова діяльність

1959 - 1964 рр. навчався у Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту (зараз - Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна);

1964 - 1965 рр. маневровий диспетчер в тресті Запоріжзалізобетон;

1965 - 1966 рр. військова служба в Радянській Армії;

1966 - 1967 рр. інженер-конструктор у відділі головного конструктора Дніпродзержинського вагонобудівного заводу імені газети "Правда";

1967 - 1968 рр. старший лаборант Гірковипробувальної науково-дослідної лабораторії [2]ДІІТу;

1968 - 1969 рр. молодший науковий співробітник Гірковипробувальної науково-дослідної лабораторії ДІІТу;

1969 - 1972 рр. навчання в аспірантурі ДІІТу;

1972 - 1973 рр. старший науковий співробітник Гірковипробувальної науково-дослідної лабораторії ДІІТу;

1973 р. захистив кандидатську дисертацію;

1973 - 1975 рр. асистент кафедри "Станції та вузли[3]";

1977 р. присвоєно вчене звання доцента;

1975 - 1982 рр. доцент кафедри "Станції та вузли";

1982 - 1987 рр. завідувач кафедри "Станції та вузли";

1987 - 1999 рр. доцент кафедри "Станції та вузли";

1995 р. нагороджено знаком "Почесному залізничнику";

1999 - 2015 рр. завідувач кафедри "Станції та вузли";

2002 р. нагороджено знаком "Відмінник освіти України";

2003 р. захистив докторську дисертацію;

2005 р. присвоєно вчене звання професора;

2006 р. нагороджено знаком "Почесний працівник транспорту України".

Примітки
  1. Профіль вченого Google Scholar.
  2. Сайт Гірковипробувальної науково-дослідної лабораторії.
  3. Кафедра Станції та вузли.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.