Боголюдина

Боголюдина — у релігійних віровченнях бог, який втілився в людині.

Уявлення про боголюдину притаманні багатьом релігіям стародавності і мають вираз в міфах про померлих і богів, які воскресли. Сама людина за монотеїстичними релігіями є символом Бога, бо створена за його образом та подобою.

Символізм людини відносно Бога найбільш яскраво втілено в християнстві, у якому Ісус Христос, який є одночасно богом-сином і смертною людиною. Догмат про боголюдину зафіксований у символі віри, покликаний підтвердити богословське твердження про божественне походження християнства, про його абсолютну істинність як божого одкровення, даного людям самим богом в образі людини, якій притаманні Божі риси. Догмат проголошений на Халкідонському соборі у 451 році, стверджує, що у Христа дві природи — божественна та людська, що у Христі Бог став людиною.

Через існування поняття боговтілення та догмату про дві природи Ісуса Христа канони християнства дозволяють символічне зображення Бога. Зокрема в іконописі Бог символічно передається через зображення людини. Саме це дало не заперечувати існування живопису, скульптури у народів, що сповідували християнство.

Відсутність в юдаїзмі та ісламі уявлень про Боголюдину не дає змоги символічно зображати Бога через образ людини. І як внаслідок цього відсутній у культурі юдаїзму та ісламу розвиток таких жанрів образотворчого мистецтва, як живопис та скульптура. У цих культурах не допускається зображення конкретних людей, тим більше зображення Бога. Мистецтво в ісламі розвивається в архітектурі, каліграфії, декоративно-прикладному мистецтві, мініатюрі.