Богомазов Дмитро Михайлович

Дмитро Михайлович Богомазов (справжнє прізвище Чекулаєв 14 лютого 1964(19640214), Свердловськ) — український театральний режисер, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народний артист України (2019).[1]

Богомазов Дмитро Михайлович
Народився 14 лютого 1964(1964-02-14) (57 років)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність драматург, театральний режисер
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди

Життєпис

1995 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого (курс Е. Митницького). За роки творчої діяльності Дмитро Богомазов здійснив постановку понад 40 вистав на сценах Києва, Одеси, Черкас, та закордоном — у Польщі, Росії, Франції. Серед них низка вистав за творами світової класики, зокрема: В. Шекспіра, Ж. Б. Мольєра, Й. Гете, М. Булгакова, Т. Манна; першопрочитання творів Л. Піранделло, Софокла, О. Гріна; сучасне прочитання класичної української літератури: І. Карпенка-Карого, В. Стефаника, І. Франка, П. Саксаганського.

З 1993 до 2000 року та з 2011 року працює режисером-постановником Київського театру драми та комедії. З 2017 року — головний режисер Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка.[2]

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016). [3]

Творчий доробок

Відомі постановки:

  • «Morituri te salutant» за новелами В. Стефаника Національний театр ім. І. Франка
  • «Карнавал плоті» Г. Бюхнер Київський театр драми та комедії
  • «Наше містечко» Т. Вайлдер Київський ТЮГ
  • «Співай, Лоло, співай» О. Чепалов Київський театр драми та комедії ; Національний академічний драматичний театр Івана Франка (2021, 23 вересня; поновлення)

Нагороди

1993 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «Кращий дебют» (спектакль «Чарівниця»)

2006 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «Краща режисерська робота» (спектакль «Черга», Київський театр драми та комедії на лівому березі)

2007 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінаціях «Краща вистава камерної (малої) сцени» і «Краща режисерська робота» (спектакль «Жінка з минулого», Театр «Вільна сцена»)

2010 — лауреат премії Одеського міжобласного відділення Національної Спілки театральних діячів України ім. Народних артистів України Лії Бугової та Івана Твердохліба за спектакль «Гамлет» (Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька)

2013 — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка — за спектаклі «Гамлет» (Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька), «Гості прийдуть опівночі» (Київський Академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра) і "Щуролов "(Київський театр «Вільна сцена»)

2013 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінаціях «Краща вистава драматичного театру», «Краща режисерська робота» (спектакль «Morituri te salutant», Театр імені Івана Франка)

2013 — Заслужений діяч мистецтв України

2014 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «Краща вистава драматичного театру» (спектакль «Радість сердечна, або Кепка з карасями», Театр драми та комедії)

2015 — лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «Краща вистава музичного театру» (спектакль «Співай, Лоло, співай!», Театр драми і комедії)

2018 — премія імені Сергія Данченка «за творчі досягнення, що наближають театр України до кращих зразків світового мистецтва, естетичну довершеність»[4].

2021 — лауреат премії імені Леся Курбаса за виставу «Украдене щастя» за п’єсою Івана Франка[5].

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.