Бодяк Андрій Олександрович

Народився у 1974 році в с. Борозенське Херсонської області. Мріяв стати вчителем, поступив до інституту, але незадовго до завершення покинув його, зрозумівши, що це не його справа. Працював у колгоспі, не відмовлявся від будь-якої справи. Вчителем він став для свого сина, якого виховував сам. Їздив на заробітки. Через травму ноги — не підпадав під мобілізацію, однак мав велике бажання захищати Батьківщину.

Боєць 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК «Правий сектор». У складі підрозділу чергував на блокпосту біля Каховської ГЕС. По тому брав участь у бойових діях на сході країни — воював у Пісках, під Широкиним.

10 серпня 2015 року, терористи о 03:25 почали обстріл з важкої артилерії позицій 72-ї бригади поблизу села Старогнатівка Донецької області та перейшли у наступ із застосуванням танків та бронетехніки. Бійці ДУК-ПС прийшли на допомогу воякам. У том бою загинули Андрій Бодяк, Василь Лавкай, Віталій Тіліженко та сержант Євген Ровний. Противника було відкинуто до села Біла Кам'янка, але закріпитися не змогли — до терористів прибуло підкріплення (велика кількість бронетехніки).

Похований у с. Борозенське Великоолександрівського району Херсонської області.

Залишилися мати та 12-річний син Максим.

• Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»;
• В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].

• на фасаді Борозенської ЗОШ відкрито меморіальну дошку на честь Бодяка Андрія.

• Бодяк Андрій Олександрович
• Книга пам'яті