Бозон (граф Арлю)
Бозон I (фр. Boson; 820/825—874/878) — граф Арлю в 870—874/878 роках. За загальною нумерацією Бозон II.
| Бозон | |
|---|---|
| Народився |
невідомо невідомо |
| Помер |
невідомо невідомо |
| Батько | Бозон Старший |
| Брати, сестри | Hucbertd і Teutbergad[1] |
| У шлюбі з | Engeltrude d'Orleansd |
Життєпис
Старший син Бозона Старшого. Після смерті батька успадкував його володіння та вплив в Арльському Провансі. Можливо першим закріпив за родиною графство Арльське, яке стало спадковим. Разом з тим є згадка, що він мав графство в королівстві Італія або був графом Валуа. Втім достеменного підтвердження цьому немає.
З 855 року разом із братом Гукбертом стає наближеним сановником Лотаря II, короля Лотарингії, який оженився з їхньою сестрою Теутберзі. З 862 року після того як їх швагро-король оголосив про розлучення з Теутбергою Бозон, ймовірно, зберіг вплив при дворі на відміну від брата Гукберта.
Був одружений з Енгельтрудою (Інгельтрудою), донькою Манфреда I, графа Орлеану. В цьому шлюбі народилося 2 доньки. 866 року через подружню зраду Бозон розлучився з дружиною. В 870 році сприяв оголошенню Карла II, короля Західнофранкської держави, королем Лотарингії. Після цього отримав графство Арлю.
Помер 874 або 878 року. Його доньки після цього судилися із родичем з материнського боку Готфрідом, що не визнавав законність їх спадку. На користь доньок Бозона виступив папа римський Іван VIII. Графство Арль успадкував його небіж Теобальд.
Примітки
- Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — ISBN 978-2-9501509-3-6
Джерела
- René Poupardin, I regni carolingi (840—918), in «Storia del mondo medievale», vol. II, 1999, pp. 583—635