Бойові кораблі прибережної зони типу «Фрідом»

Корабель типу «Фрідом» був запропонований консорціумом, утвореним Lockheed Martin (головний підрядник), і Fincantieri (проектування) через дочірню компанію Marinette Marine (виробник) як основи для побудови флоту малих багатоцільових військових кораблів для бойових дій в прибережній зоні. Було схвалено будівництво двох кораблів в якості конкурента літоральних кораблям типу «Індепенденс», пропонованим General Dynamics і Austal. Передбачалося побудувати до 55 літоральних бойових кораблів.

Бойові кораблі прибережної зони типу «Фрідом»
Freedom-class littoral combat ship
Служба
Належність ВМС США


Порт приписки Сан-Дієго

Мейпорт


Корабельня Marinette Marine


Введено в експлуатацію 2008 — н.ч.


Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 3900 т (повна)


Довжина 115 м


Ширина 17,5 м


Осадка 3,9 м


Технічні дані
Рухова установка 2 x ГТД Rolls-Royce MT30 (48 000 к.с.), 2 x ДД Colt-Pielstick 16PA6B (9100 к.с.)


Потужність 57 000 к. с.


Дальність плавання 3500 миль (18 вуз.)


Автономність плавання 21 сут.


Екіпаж 50 основний + 15 персонал змінних модулів


Озброєння
Артилерія 1 × 1 × 57-мм АУ BAE Systems Mk 110 (400 + 2х240 пострілів)

4 × 12,7-мм кулемета 2 × 30-мм Mk44 Bushmaster II (модуль ПКР)


Ракетне озброєння 24 × ПКР AGM-114L Hellfire (модуль ПКР)

1 x 21 Mk 49 RIM-116 RAM


Радіолокаційне озброєння РЛС обзору EADS North America TRS-3D (TRS-4D починаючи з LCS 17)


Авіація 1 × MH-60R/S Seahawk

2 × MQ-8B Fire Scouts or 1 × MQ-8C Fire Scout


Незважаючи на початкові плани побудувати тільки по два корабля кожного типу, ВМС США оголосили про плани замовити до десяти додаткових кораблів кожного типу, в цілому по дванадцять кораблів.[1] На 2016 рік п'ять кораблів в строю, ще дев'ять перебувають на стадії будівництва або доведення.

Планування і будівництво

«Freedom» в лютому 2013 року. Видно великий вертолітний майданчик і пускову установку RAM на ангарі.

Проектування багатоцільових бойових кораблів прибрежної зони почалось на початку 2000-х років. Контракт на будівництво двох перших кораблів був підписаний з командою Lockheed Martin LCS (Lockheed Martin, Gibbs & Cox, Marinette Marine, Bollinger Shipyards) в травні 2004 года. Паралельно в якості альтернативи компанія Austal USA будувала два кораблі іншого типу.

Головний корабля Freedom був закладений в червні 2005 року компанією Marinette Marine в Марінетті, штат Вісконсін.[2]

Перевитрата коштів під час будівництва Freedom в поєднанні з прогнозованим майбутнім перевитратою змусило уряд зупинити проект в січні 2007 року, що в кінцевому рахунку призвело 13 квітня 2007 року до скасування будівництва LCS-3 (другий корабель споруди Lockheed Martin).[3] Пізніше будівництво цього корабля було відновлено.

Станом на початок 2021 року було прийнято на озброєння 10 кораблів цього типу, іще 5 кораблів перебували на етапі будівництва. Проте, через системні проблеми в трансмісії командування флоту вирішило призупинити прийняття нових кораблів цього типу до розв'язання цієї проблеми[4].

Так, церемонія прийняття на озброєння USS Minneapolis-Saint Paul (LCS-21) мала відбутись навесні 2021 року, проте через виявлені проблеми в трансмісії була відкладена на невизначений термін[5].

Конструкція

Вертоліт MH-60 Seahawk наближається до «Freedom», 2009 рік

Довжина корпусу становить 115 м, водотоннажність — 3500 т, швидкість досягає 47 вузлів. Конструкція включає реформовану несучу конструкцію для змінних специфічних для різних місій модулів, польотну палубу з інтегрованою системою зльоту, посадки і обслуговування вертольотів, а також можливість спуску і підйому пілотованих і безпілотних катерів як з корми, так і з борта.

Льотна палуба в півтора рази більше, ніж у стандартного надводного корабля, і використовує систему Trigon для переміщення вертольотів в ангар і з ангара. У корабля є два способи прийому вантажів: кормова рампа і права бічні двері біля ватерлінії. База для установки модулів має тривісний кран для переміщення модулів і розміщення вантажів.[6]

Передня палуба має зону модульного зброї, яке може бути використане для 57-мм гарматної вежі або ракетної установки. Ракетна установка Rolling Airframe встановлена над ангаром для захисту на коротких дистанціях від літаків і крилатих ракет, а у верхній частині надбудови встановлені 12,7-мм кулемети. Кораблі також призначені для розміщення безпілотних катерів типу Fleet.[7]

Основний екіпаж складається з 40 осіб, що з урахуванням персоналу, специфічного для місії, і авіагрупи в сумі становить близько 75 осіб. Автоматизація дозволяє скоротити екіпаж, що значно знижує експлуатаційні витрати.[8] Під час тестування головного корабля два екіпажі будуть змінювати один одного через чотиримісячний період.[9]

Чотири 750-кіловатних дизельних генератори Fincantieri Isotta Fraschini виробляють 3 мегавати електроенергії для живлення суднових систем.[10]

За оцінкою бюджетного управління Конгресу, паливо буде становити «від 8 до 18 відсотків» загальної вартості життєвого циклу Freedom.[11]

Живучість LCS обох типів за оцінкою ВМФ є проблемою номер один, тоді як для фрегатів типу «Oliver Hazard Perry» вона була проблемою номер два. Локхід стверджує, що кораблі типу Freedom більш живучі, ніж фрегати, тому що вимоги ВМС для різних рівнів живучості були змінені з моменту прийняття на озброєння фрегатів, і тому що Freredom побудований з високоміцної легкої сталі, яка не була раніше доступна.[12]

Починаючи з LCS-17, кораблі типу Freedom будуть оснащені військово-морським радаром TRS-4D. TRS-4D — це радар АФАР, побудований Airbus Defence and Space, який аналогічний німецькому, встановленому на фрегати типу F125, з тією різницею, що LCS матиме антенний пост що обертається замість фіксованої панелі. TRS-4D — трьохкоординатний багатофункціональний військово-морської радар, що поєднує в собі механічне та електронне азимутальне сканування, яке забезпечує підвищену чутливість для виявлення більш дрібних цілей з більшою точністю і більш швидкої генерацією треків. Це буде перший радар з АФАР, встановлений на кораблі ВМС США.

Досвід використання

На початку вересня 2016 року було оголошено, що перші чотири кораблі програми LCS будуть використані як тестові платформи[13][14]. В їх число входять Freedom і Fort Worth.

У лютому 2020 року було оголошено, що ВМФ планує вивести перші чотири кораблі LCS зі складу флоту.[15] З повідомлення начальника морських операцій Військово-морських сил США від 20 червня 2020 року, стало відомо, що списання має відбутися 31 березня 2021 року.[16]

Перелік кораблів проєкту

Назва Бортовий номер Закладено Спущено на воду Прийнято на озброєння Статус
«Фрідом» LCS-1 2 червня 2005 23 вереня 2006 8 листопада 2008 На озброєнні; в березні 2021 року заплановано виведення зі складу флоту[17][18]
«Форт Ворт» LCS-3 11 липня 2009 7 грудня 2010 22 вересня 2012 На озброєнні; в березні 2021 року заплановано виведення зі складу флоту[17][18]
«Мілуокі» LCS-5 27 жовтня 2011 18 грудня 2013 21 листопада 2015 На озброєнні
«Детройт» LCS-7 11 серпня 2012 18 жовтня 2014 22 жовтня 2016 На озброєнні
«Літл-Рок» LCS-9 27 червня 2013 18 липня 2015 16 грудня 2017 На озброєнні
«Сіу-Сіті» LCS-11 19 лютого 2014 30 січня 2016 17 листопада 2018 На озброєнні
«Вічіта» LCS-13 9 лютого 2015 17 вересня 2016 12 січня 2019 На озброєнні
«Біллінгс» LCS-15 2 листопада 2015 1 липня 2017 3 серпня 2019 На озброєнні
«Індіанаполіс» LCS-17 18 липня 2016 18 квітня 2018 26 жовтня 2019 На озброєнні
«Сент-Луїс» LCS-19 17 травня 2017 15 грудня 2018 8 серпня 2020 На озброєнні
«Міннеаполіс–Сент-Пол» LCS-21 22 лютого 2018 15 червня 2019 Прийняття на озброєння мало відбутись навесні 2021 року, відкладене на невизначений термін через проблеми з трансмісією
«Куперстаун» LCS-23 14 серпня 2018 19 січня 2020 Встановлення обладнання
«Марінетт» LCS-25 27 березня 2019 31 жовтня 2020[19] Триває спорудження
«Нантакет» LCS-27 9 жовтня 2019 Триває спорудження
«Белойт» LCS-29 22 липня 2020 Триває спорудження
«Клівленд» LCS-31 Замовлено

Посилання

Примітки

  1. Littoral Combat Ship Contract Award Announced (прес-реліз). United States Navy. 29 грудня 2010. Процитовано 30 жовтня 2015.
  2. Onley, Dawn. Lockheed Martin to build advanced Navy ship. Government Computer News. Архів оригіналу за 4 березня 2007. Процитовано 23 вересня 2006.
  3. Cost Growth Leads To Stop-Work On Team Lockheed LCS-3 Construction. Defense Industry Daily. 16 квітня 2007. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  4. Thomas Newdick (19 січня 2021). No More Freedom Class Littoral Combat Ships For The Navy Until Major Design Defect Is Fixed. The Drive.
  5. The Associated Press (3 лютого 2021). Navy postpones USS Minneapolis-St. Paul commissioning after design defect discovered. Defense News.
  6. Nation’s First Littoral Combat Ship Demonstrates Key Mission Package Launch And Recovery System. Lockheed Martin. 11 жовтня 2007. Архів оригіналу за 20 серпня 2009.
  7. Sobie, Brendan (24 серпня 2010). AUVSI: Making a splash. Flightglobal. Reed Business Information. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  8. Jean, Grace V. (2010-09). Duty Aboard the Littoral Combat Ship: ‘Grueling but Manageable’. National Defense. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 14 березня 2015.
  9. Jones, Meg (5 листопада 2008). Navy's Vessel Of Versatility. Milwaukee Journal Sentinel. Архів оригіналу за 8 січня 2009. Процитовано 14 березня 2015.
  10. Howard, Courtenay E. (1 квітня 2008). USS Freedom demonstrates its power plant can handle vessel’s sensors and electronics. Military & Aerospace Electronics. Процитовано 14 березня 2015.[недоступне посилання з Март 2020]
  11. Life-Cycle Costs of Selected Navy Ships. Congressional Budget Office. 28 квітня 2010. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  12. Freedberg Jr., Sydney J. (10 червня 2014). Lockheed Says It Can ‘Easily’ Improve LCS. Breakingdefense.com. Архів оригіналу за 27 березня 2015. Процитовано 14 березня 2015.
  13. U.S. Navy announces Littoral Combat Ship program overhaul. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 15 вересня 2016.
  14. Brad Lendon and Ryan Browne. US Navy overhauls troubled littoral combat ship program. CNN. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 13 липня 2017.
  15. Kyle Mizokami (12 лютого 2020). The Navy Wants to Retire a Ship That's Only Six Years Old. Popular Mechanics. Процитовано 17 лютого 2020.
  16. Перші чотири кораблі LCS США спишуть у березні 2021-го.
  17. Larter, David B. (24 грудня 2019). US Navy proposes decommissioning first 4 LCS more than a decade early. Defense News. Процитовано 10 червня 2020.
  18. Gunther, Brad (14 лютого 2020). U.S. Navy set to decommission 1st four LCS's. NBC15. Процитовано 10 червня 2020.
  19. https://www.meretmarine.com/fr/content/us-navy-lancement-du-13eme-lcs-du-type-freedom


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.