Бок фан Блерк
Бок фан Блерк (*30 березня 1978) — південноафриканський вокаліст, який співає мовою африкаанс. Став відомим у 2006 році після того, як виконав пісню Сіна Елса і Йохан Форстера «Де ла Рай». Пісня одразу стала хітом.[1]
Ранні роки і кар'єра
Фан Блерк вступив до Hoërskool Die Wilgers (школи) у Преторії.[2]. Після закінчення навчання працював за кордоном.[1]
У березні 2006 року, Фан Блерк і Моссіес випустила альбом Jy praat nog steeds my taal(Ти все ще розмовляєш моєю мовою). Той же самий альбом було випущено в жовтні 2006 року під назвою 'De La Rey. Фан Блерк виступає разом з гітаристом Жако Мансом (іноді з фан Ман Нікерком), бас-гітаристом Франсуа Кутзіе і барабанщиком Натаном Смітом [1] . У 2009 році вийшов альбом "'Afrikanerhart'" ("Серце африканера"). Назву альбому дала однойменна патріотична пісня "Afrikanerhart", присвячена Другій англо-бурській війні і, зокрема битві під Махерсфонтайном.
Альбоми
«De La Rey» випущений у 2005 р., виробник: Mozi Records, дистриб'ютор: Select Music.
- Пісні
- De la Rey
- Praat nog steeds my taal
- Vodka en OJ
- Hatfield Jol
- Die Bok kan blêr
- Lenteblomme
- So waai die wind
- Stuk van jou
- Op Walvisbaai
- '68 Chevy
- Katie
- Girls in bikinis
- Habana!
Afrikanerhart (Серце африканера) Випущений у 2009 р.
- Tyd Om Te Trek
- Afrikanerhart
- Super Schalk
- Brandewyn Het Nie Brieke Nie
- Jou Pa Is Hier
- Klaar Met My
- Die Kaplyn
- My Angel
- Die Kleur Van My Vel
- Seilvisskoffel
- Boeregirl
- Miss U.S.A
- Nooit Weer Gesien Nie
- Sink of Swem
- Pa en Seun
Суспільний резонанс творчості
6 лютого 2007 р. Південноафриканський Департамент мистецтва й культури виступив із заявою щодо пісні «De la Rey» (присвячена Коосу де ла Райу) через її популярність серед африканерів. Департамент вбачає у цій пісні заклик до збройної боротьби [3] [4]. На деякі концерти певні глядачі приносять старі південноафриканські прапори і прапори Трансваалю Vierkleur. Прапор Оранжевої Вільної держави Vierkleur показано у відеокліпі пісні 'De la Rey'. Там сміливий бурський ополченець йде з цим прапором на британські позиції. Стаття журналу «Huisgenoot» закликала міністра Паллі Джордана утриматися від різких коментарів. У заяві департаменту висловлюється жаль з приводу можливості того, що пісня може бути підхоплена крайньо правими колами, але департамент побажав співакові успіху. Міністр також заявив, що він не має ніяких проблем з діяльністю опозиції, оскільки вона не виходить за рамки закону.[5][2]
Сам Блерк говорить, що він не ототожнює себе зі старим південноафриканським прапором і не хоче ідентифікуватися з ним. Але він сприяє популяризації мови африкаанс. Так, одного разу вокаліст відмовився від участі в концерті, організованому 94,7 Highveld Stereo радіо, бо не погоджується з його редакційною політикою, яка нехтує музикою мовою африкаанс. [6] Він також дає зрозуміти, що він не на боці радикальної політичної групи Boeremag, адже не вважає насильство шляхом вирішення проблем. Співак підкреслює, що генерал Де ла Рай був за мир [2]
Примітки
- ,Tanya de Vente (Vrouekeur)"Bok van Blerk, 'n bok vir sports Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine., accessed 23 February 2007
- Rapport, Hanlie Retief gesels met Bok van Blerk Архівовано 19 травня 2007 у Wayback Machine., accessed 23 February 2005
- Song Wakens Injured Pride of Afrikaners, Michael Wines, The New York Times, 27 February 2007
- Afrikaans singer stirs up controversy with war song by Chris McGreal in Johannesburg, The Guardian, 26 February 2007
- DKK, Ministry of Arts & Culture on Bok Van Blerks’s Supposed Afrikaans “Struggle Song,” De La Rey and Its Coded Message to Fermenting Revolutionary Sentiments. Архівовано 1 квітня 2007 у Wayback Machine., accessed 23 February 2007
- Die BurgerBok sê aikôna vir ou landsvlag én 94.7, accessed 23 February 2007